Належність Печоріна до "зайвих людей" (як і Онєгін із роману О. С. Пушкіна, і Чацький з комедії О. С. Грибоедова "Горе від розуму" Печорін не знаходить у суспільстві ні місця, ні справи; протиставлення Печоріну, який страждає, Грушницького, який піклується тільки про те, щоб "стати героєм роману"; самотність Печоріна серед таких людей, Як Грушницький).
3. Жага діяльності, боротьби і моральна неготовність до повстання проти основ світського товариства (дріб'язкова боротьба з окремими особами; сумний висновок Печоріна: "У цій даремній боротьбі я виснажив і запал душі, і сталість волі, необхідної для справжнього життя").
III. Чому Печорін став зайвою людиною? (відсутність у суспільстві, в якому він жив, безкорисливого кохання, щирої дружби, справедлив
