В 2015 году наш народ отмечает 70-летие Победы в Великой Отечественной войне. Это событие, конечно, очень радостное. Но вместе с радостью мы испытываем 9 мая и горькие чувства: боль, сожаление, грусть. Много страданий пережили люди в годы войны. Многие теряли своих близких, получали увечия, лишались крова, голод, страх и ужас детей, оставшихся без родителей. Вся страна, не щадя себя, прилагала усилия для Победы. Так была она желанна…
Эти чувства сохраняет и передает, прежде всего, поэзия.
Несмотря на то, что, казалось бы, на войне не до искусства, без него человеку ни на фронте, ни в тылу было не прожить, и поэзия была самым популярным жанром.
Когда закончится это сраженье
И, если ты доживёшь до рассвета,
Тебе станет ясно, что запах победы
Такой же едкий, как дым пораженья.
Ожидание победы рождало многие стихи, песни. На фронтах Великой Отечественной погибли многие поэты. Одни упали в снег или выжженную полынь, не выпуская из руки автомата или пистолета, другие сгорели в самолёте, третьи умерли на эшафоте в фашистских застенках, четвёртых расстреляли во время оккупации, пятые умерли от ран после войны, как Семен Гудзенко.
Более полувека отделяет нас от времен Великой Отечественной войны. Все меньше остается среди нас ветеранов, которые могут как очевидцы и участники рассказать о том, чем война была для нашей страны. Может быть, через много лет люди почти не будут вспоминать об этой войне. К сожалению, Великая Отечественная война не была войной последней.
Поэтому переживания, связанные с войной, понятны нам и сейчас.
Люди не могут привыкнуть к смерти, к голоду, к потере близких людей, к тревоге за судьбы своих детей и своей страны.
Люди, сражавшиеся на поле боя, были, несомненно, отважными и сильными. Разрушить фашистскую Германию не удалось ни одной стране мира, кроме СССР. Главными факторами победы стали народное единство, упорство защитников Родины и, конечно же, тыловики.
Тыл - это самое тяжелое место в годы войны. Работали все, от мала до велика. Миллионы школьников работали так же, как и взрослые люди. Еды не хватало, работали по 15 часов в сутки, да и условия жизни в военную пору были не ахти. Но, не смотря на все невзгоды, советский тыл был монолитным и прочным на протяжении всей войны. Он обеспечил Вооруженные Силы всем необходимым для полного разгрома германского агрессора и завоевания великой Победы.
Страна пришла к победе на последнем дыхании, разоренной,
обезлюдевшей - почти полностью были скошены целые поколения. Тысячи сел были сожжены дотла, сотни городов превращены в руины. Великая - действительно великая, определившая судьбу страны и мира, - Победа была нестерпимо горькой.
Наша страна потеряла около 26,6 млн человек. Уничтожили фашизм и не дали Гитлеру завоевать весь мир. Это Великая Победа - еще раз доказала, что Россия - страна, которая может все!
Память! В ней никогда не должно стереться все то, что принес с собой проклятый фашизм. Никогда! Мы расплатились с той войной огромной, страшной ценой через кромешный ад. Светом нашей любви, скорби нашей пусть озарятся имена павших лет с той победной поры, с того последнего военного дня, но не тускнеет от времени память о подвигах героев.
Сегодня мы обращаем слова благодарности и чтим память тех, кому мы обязаны счастьем жить на Земле, тех, кто отстоял наши жизни на полях войны.
Вспомним всех поименно, горем вспомним своим.
Это нужно – не мертвым! Это надо живым!
Для меня и моей семьи Победа – праздник священный, наполненный невероятной гордостью за свою Родину, народ, за своего прадеда. Память об этом я буду передавать и следующим поколениям.
Объяснение:
За своє нетривале життя, яке тривало всього 27 років, Богдан-Ігор Антонич зміг вписати своє ім’я в історію української літератури. Народився він на території тодішньої Австро-Угорщини в сім’ї греко-католицького священика, але пізніше сім’я переїхала у Львів, де майбутній поет навчався і багато спілкувався з україномовною інтелігенцією. Саме завдяки цьому він і почав творити українською мовою.
Втім, поетичне зародження автора не можна назвати легким і простим. Його першою і рідною мовою була польська, тому твори українською мовою
йому давалися з досить великими труднощами. При їх аналізі добре помітно далеко не ідеальне володіння автором українською мовою, а також недоліки в тематиці. Такі труднощі спочатку роблять його подальший зліт у галузі поезії ще більш дивним – уже незабаром автор почав видавати дійсно гарні вірші. Першим надрукованим його твором стала збірка “Привітання життя”, у ній автор прагнув піднести новий стиль написання віршів, в деяких випадках це виходило, а в деяких ні.
Його спроба зробити поезію пісенною і мелодійною пізніше їм самим була визнана неефективною. Деякі особливості романтизму і тяги до душевного
ідеалу також притаманні цій збірці.
Констатувати формування остаточного, оформленого і гарного стилю можна по другій збірці автора під назвою “Три перстні”. Великої уваги в творах збірки приділено описами природи, які були запозичені автором зі спогадів про його юність. Водночас помітна і частка саморефлексії поета. Він дещо шкодує про своє покликання, поетичне мистецтво позначає як прокляття, що відрізало його самого від природи і власної юності. Для збірки характерні два види творів: більш великі за обсягом розповіді-елегії і менші мініатюри.
Обидва ці види творів наділені своїми цікавими особливостями і захоплюють під час прочитання.
Для третьої і останньої збірки Богдана-Ігоря Антонича “Книга лева” характерно навіть більш глибоке ставлення до природи. У ній автор не тільки захоплюється красою навколишньої природи, а й поетичними образами пояснює возз’єднання між природою, людським розумом і духом. У деяких творах збірки автор настільки захоплюється порівнюванням людини і рослинності, що людина у нього просто втрачає власну індивідуальність і зливається з природою воєдино.
Серед українських поетів було досить багато цікавих діячів. На перших порах існування СРСР творча спадщина автора ніде не з’являлася і було забороненою. Лише пізніше з ним змогли ознайомитися любителі української літератури.
Не можна сказати, що Богдан-Ігор Антонич є популярним поетом сьогодні, але його творчість справді заслуговує ретельної уваги і вивчення.
так что да это сказочный герой