1)Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва буття, а не як переміщення в для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.
2)Можливість пізнати щось нове, вони відмовилися «повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити.
Объяснение:
ответ:Брати Лев'яче Серце» (швед. Bröderna Lejonhjärta) — казково-пригодницька повість Астрід Ліндгрен, видана восени 1973 року. Головними персонажами сюжету є брати Юнатан і Карл Лейон. Потрапляючи в казкову країну Нангіяла, вони отримують прізвисько "Лев'яче серце" і проходять низку випробувань і пригод, борючись проти тирана Тенгіля і драконихи Катли[⇨]. Повість при цьому допускає подвійне інтерпретування сюжету: як казки - і як історії без казкових елементів.[1] Хоч із тексту неможливо прийти до однозначного висновку про природу Нангіяли, на думку критиків і за твердженням самої авторки, все пов'язане з нею є лише сном чи галюцинацією помираючої дитини[⇨].
Хоча повість, нарівні з іншими творами автора, позиціонується як дитяча книга, багато тем в ній є дуже важкими і темними в порівнянні з жанром в цілому: хвороба і смерть, тиранія і гніт, зрада і повстання. Світлі теми, однак, також сильні: любов братів і почуття обов'язку, вірність і надія, мужність і пацифізм.
Книга викликала широкі дебати і була неоднозначно зустрінута критиками[⇨]. Витримала переклад на багато мов, а у 1977 році світ побачив її екранізацію. У 1990 році вийшов український переклад у збірнику[2]. Повість також багато разів ставилася на сцені і отримала багато престижних літературних премій
«Сказка О мёртвой царевне и о семи богатырях» А.С. Пушкина опирается на традиционный сказочный сюжет о злой мачехе и красивой доброй падчерице. Достаточно вспомнить народные сказки: русские — «Морозко», «Василиса Прекрасная», «Крошечка-хаврошечка», немецкие — «Госпожа Метелица» и «Снегурочка», французскую «Золушку» и другие. Но Пушкин сумел наполнить традиционный сюжет особой глубиной, пронизанной светом добра. Как и всё пушкинское, эта сказка, как драгоценный камень, сверкающий тысячами граней смысла,
поражающий нас многоцветьем слова и ясным, ровным сиянием, исходящим от автора, — не ослепляющим, а просветляющим наши невидящие глаза и спящие духовно сердца. Свои
клады пушкинская сказка открывает любому читателю, будь ему десять или пятьдесят лет-
было бы только желание открыть. Но юного читателя должен повести за собой взрослый. Хорошо, если это мама, папа, бабушка, дедушка …
После чтения сказки «О мертвой царевне и семи богатырях» попробуем проанализировать её, ответив на ряд вопросов.