1. О чем тревожится Карл Иваныч? Как проявилась его обида во время урока и как воспринимает услышанное Николенька?
Карл Иваныч тревожится о том, что он больше не нужен в этом доме, с которым он сроднился, что детей, которых он любил, отправят учиться в Москву.
Николенька плачет во время урока, он сочувствует Карлу Ивановичу, не может справиться со своими эмоциями.
Все происходящее он воспринимает обостренно
2.Какими представляются вам герои этой небольшой главы «Классы» (из повести Л. Н. Толстого «Детство«)? Как характеризуют героя раздумья о Карле Иваныче и об отце?
Карл Иванович - пожилой человек, очень добросовестно исполняющий обязанности гувернера: он полюбил детей, которых обучал, привязался к ним. Он достаточно строг с детьми, но и добр с ними одновременно.
Николенька все воспринимает близко к сердцу, ему хочется, чтобы все люди любили и понимали друг друга. Он замечает те изменения, которые происходят с окружающими, очень эмоционально реагирует на чужое горе.
ВЫБЕРИ
“Вересовий трунок” відгук Мені балада “Вересовий трунок” дуже сподобалася. Балада відображає сміливість, мужність і відвагу людей різного віку. Балада про те, що потрібно зберігати таємницю і не видавати, тим більше ворогові, навіть ціною власного життя.
«Вересовий мед» – балада про мужніх і волелюбних людей. Колись давно в Шотландії жив легендарний народ пікти. Вони вміли варити вересковий мед. Проте мирна робота пиктів була перервана: король шотландський пішов на них війною, знищивши майже всіх.
Прийшло літо, знову зачервонів верес, але чудовий мед ніхто не варив, так як разом з пиктами загинула і таємниця виготовлення цього напою. І ось одного разу їхав шотландський король по Вересовій землі похмурий і незадоволений. І раптом королівський васал в щілині між каменем знайшов двох пивоварів. Це були пікти – батько і син. Король, зневажливо подивившись на них, говорив, звертаючись до батька, що він сина і себе врятує, якщо відкриє секрет приготування напою.
Але не злякалися суворого вельможі маленькі пікти, тому що поклялися повік берегти таємницю. В останній раз подивилися вони на червоний верес, морську безодню, яка вирувала внизу під ними, і батько сказав королю: Не смію я честь продавати, коли в очі дивиться син. Схопили хлопчика воїни і, розгойдавши, кинули тіло в морську безодню. Загинув мужній хлопчик, а батько його промовив
«Смерть мені не страшна, і таємниця Вересового меду помре зі мною.»
Благословен господь мой бог,
Мою десницу укрепивЫЙ
И персты в брани научивЫЙ
Сотреть врагов внесенный рог.
Ломоносов
Перекрестная : аБаБ
Сей поцелуй, дарованный тобой,
Преследует мое воображеньЕ :
И в шуме дня, и в тишине ночной
Я чувствую его напечатленьЕ
Баратынский
ааББ- парная
Вот поднимаются медленно в гору
Чудная даль открывается взозу.
Речка внизу под горою бежИТ
Инеем зелень долины блестИТ.
Некрасов