В основу комедии "Мещанин во дворянстве" ("Мещанин-дворянин") - был положен сюжет о богатом буржуа, готовом в своем стремлении к аристократическим титулам принять нелепое, фантастическое звание «мамамуши» и подвергнуться маскарадному обряду посвящения в это звание. Таким персонажем в комедии является господин Журден — простодушный, недалекий мещанин, неожиданно разбогатевший. Его единственное страстное желание — стать дворянином. И именно это желание обусловливает его странное, нелепое поведение. Он покорно подвергается «воспитанию» , с целью перенять манеры маркизов и во всем доверяет обманщику Доранту, который пользуется доверчивостью героя в корыстных целях.
В этот сюжет автор вводит и другие линии: перед нами разворачивается история любви дочери Журдена — Люсили и ее возлюбленного Клеонта. Отец девушки желает, чтобы его дочь вышла замуж непременно за дворянина. Клеонт, принадлежащий по рождению к буржуазии, ради своей любви вынужден сыграть на этой мании Журдена (добиваясь брака с Люсилью, он выдает себя за сына турецкого султана) .
Желая полностью разоблачить мелкобуржуазные нравы, Мольер еще больше осложняет основной мотив: Журден, во всем перенимающий привычки дворян, решает, по примеру придворных, ухаживать за настоящей маркизой Дорименой. Дорант же, стремясь поживиться за счет наивного буржуа, подыгрывает герою и внушает ему, что маркиза к нему неравнодушна. Это обстоятельство лишь подталкивает Журдена к активным и нередко комичным действиям. А проходимец граф берется всячески ему
Если присмотреться, можно легко понять, кем же на самом деле выступают те, на кого так хочет быть похожим герой Мольера. Граф Дорант — человек благородного происхождения, обладающий изысканными манерами, но по сути своей — настоящий авантюрист, мошенник, ради наживы готовый на любую подлость. Доримена, внешне подкупающая своей вежливостью, при ближайшем рассмотрении не многим отличается от Доранта, и также бессовестно обирает простоватого мещанина. Создавая в своем произведении такие нелестные образы представителей дворянского сословия, писатель дает понять, что невежественный и наивный Журден, хоть и эгоистичный, тщеславный, но вместе с тем честный человек — в нравственном отношении намного превосходит тех аристократов, подражать которым он так стремится.
Высмеивая буржуазные и дворянские нравы, автор в то же время с искренним сочувствием и симпатией изображает людей из народа. Народность творчества Мольера проявляется и в языке комедии, и в положительных характеристиках, которыми он наделяет простых людей. В произведении используются пословицы, поговорки, народные песни и поверия. Писатель с огромным мастерством применяет просторечия, остроты, которые придают произведению неповторимое очарование.
Таким образом, создавая комедию, призванную изначально развлечь короля, Мольер на самом деле написал яркое и острое сатирическое произведение, в котором выступил с решительной критикой и откровенной пародией на весь буржуазный и дворянский свет...
Відповідь:
У п”єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” розповідається про сімейне життя Нори і Торвальда. Торвальд був заможним чоловіком, у нього було все - робота, сім”я, затишний дім і любляча дружина Нора. Шлюб цих двох осіб нагадував п”єсу у ляльковому будиночку. Чоловік був дуже толерантний, поважав себе і вважав, що брехні не повинно бути в їхньому сімействі. Проте одного разу все помінялося. Коли чоловік Нори був хворим, вона робила все, щоб вилікувати його, але їй не вистачало грошей. Тоді вона почала підробляти підпис свого батька на документах, тобто, вчинила злочин. Нора розуміла, що цього Торвальд не пробачить їй ніколи, якщо дізнається, хоча за цим вчинком стояло бажання врятувати його життя.
Нора потроху сплачувала борги, в які потрапила, рятуючи його. Коли про таке становище дізнався її чоловік, він був у сильному розпачі. Він хотів вигнати Нору із дому, казав що вона недостойна виховувати їхніх дітей, але його позиція різко помінялася, коли чоловік, який видав Норин секрет, сказав, шо не розкриє цю таємницю нікому.
Саме тоді Торвальд заспокоїв свою жінку і сказав, що у них буде все добре, оскільки ніхто не дізнається про її вчинок. Але Нора після довгих роздумів вирішила піти із дому, в якому її сприймають за ляльку.
Я вважаю, що Нора була варта кращого ставлення до себе з боку своєї сім*ї, оскільки любила свого чоловіка і готова була на все заради Торвальда. А він натомість був ладен вигнати її із дому за те, що вона підписувала фальшиві документи, щоб добути грошей і врятувати йому життя. Саме через це вона покинула своїх дітей і чоловіка, хоча їй було дуже боляче усвідомлювати, що ніколи, можливо, не побачить своїх діток.
Відкритий фінал п'єси не дозволяє визначити, що чекає Нору: перемога або поразка, загибель або «нове життя». Адже Нора живе не своїм життям. Вона сама зізнається, що відчуває себе лялькою, що нею завжди керували - спочатку батько, потім чоловік. Мені шкода її.
Пояснення:
