согласно мифам, Геракл с самого раннего детства отличался невероятной физической силой и храбростью. сын Зевса и Алкмены, он полубог, должен был служить своему брату, обычному смертному царю Еврисфею. Геракл совершил 12 подвигов, которые не под силу были обычному смертному. помимо подвигов, он нередко совершал иные благие дела титана Прометея от вечных мук, вывел из царства мертвых жену своего друга Адмета, участвовал в войне против Трои и др. бесстрашный характер, невероятная физическая сила послужили ему славой, о которой слагали легенды и все живущие в Элладе знали о нем
Пiгмалiон и Галатея.
Е к с п о з и ц і я: [Афродіта дарує щастя тому, хто вірно служить їй. Так дала вона щастя і Пигмалиону, великому кіпрському художнику.] З а в я з к а: [Пігмаліон ненавидів жінок і жив самотньо, уникаючи шлюбу. Одного разу він зробив з блискучою білою слонової кістки статую дівчини надзвичайної краси. Як жива, стояла ця статуя в майстерні художника. Здавалося, вона дихає, здавалося, що ось-ось вона рушить, піде і заговорить]. Р о з в і т і і д е й с т в і я: [Цілими годинами милувався своїм твором художник і полюбив, нарешті, створену ним самим статую. Він дарував їй дорогоцінні намиста, обручки і сережки, одягав її в розкішні одягу, прикрашав голову вінками з квітів. Як часто шепотів Пігмаліон:
- О, якби ти була жива, якщо б могла відповідати на мої слова, як був би я щасливий!
Але статуя була німа.
Настали дні святкувань на честь Афродіти. Пігмаліон приніс богині любові в жертву білу телицю з позолоченими рогами; він простяг до богині руки і з молитвою в:
- О, вічні боги і ти, золота Афродіта! Якщо ви можете дати все благаючому, то дайте мені дружину, таку ж прекрасну, як та статуя дівчини, яка зроблена мною самим.
Пігмаліон не наважився просити богів оживити його статую, він боявся прогнівити таким проханням богів-олімпійців.] К у л ь м і н а ц і я: [Яскраво спалахнуло жертовне полум'я перед зображенням богині любові Афродіти; цим богиня як би давала зрозуміти Пигмалиону, що боги почула його благання.]
Р о з в я з к а: [художник Повернувся додому. Він підійшов до статуї, і, о, щастя, радість: статуя ожила! Б'ється її серце, в її очах світиться життя. Так дала богиня Афродіта Пигмалiону красуню-дружину Галатею .]
Экспозиция представляет действующих лиц: Пигмалиона и Афродиту
Завязка говорит о том, кто такой Пигмалион и что он сделал.
Развитие действие : Пигмалион влюбляется в свое творение, дарит ей подарки и мечтает, чтобы она ожила. Но не осмаливается обратиться к богам с такой и в день Афродиты просит дать такую же прекрасную жену.
Кульминация: на жертвеннике вспыхивает пламя, мольба услышана
Развязка: Дома скульптор видит ожившую статую.
Експозиція представляє дійових осіб: Пігмаліона і Афродiту.
Зав'язка говорить про те, хто такий Пігмаліон і що він зробив.
Розвиток дія : Пігмаліон закохується в своє творіння, дарує їй подарунки і мріє, щоб вона ожила. Але не осмаливается звернутися до богів з таким проханням і в день Афродіти просить дати таку ж прекрасну дружину.
Кульмінація: на жертовнику спалахує полум'я, молитва почута.
Розв'язка: Вдома скульптор бачить живу статую.