Порівняння та метафори: старі очі, мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники; покотилась моя стежина, мов клубочок; м'ячем вилітаєш на сніг; перший льодок запах чорнобривцями; озиваються розбуджені дзвони на дзвіниці; весело поблискує струг. У творі багато прислів'їв і приказок, влучних народних висловів, фразеологізмів: Лебеді принесли на крилах весну і життя. Ох, рятуйте мою душу. На тихі води, на ясні зорі. Давно плаче попруга з мідною пряжкою. Дурно-пусто перепало мені. Мов кум королю. Витягати на світ Божий. З місяця звалився. Гайнути, де перець росте. Перелогом лежала одна душа. Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.
Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який захищає інтереси простих людей. Ідея: возвеличення месників, як борців за справедливість. Жанр: історична пісня. Епітети: славних хлопців, хлопці хороші, світ великий і розкішний. Метафори: прийшла туга до серденька, сонце сходить. Повтори: світ великий, дзвони дзвонять, при дорозі подорожнього. Порівняння: "А мене Кармалюка, як звірюку гонять". Риторичні запитання: "Зібрав собі славних хлопців, - що й кому до того?", "Прийшла туга до серденька, як у світі жити?"
