М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1. Люди, що тільки розселилися по землі були
а) веселі й роботящі;
б) могутні й божественні;
в) кволі, безсилі, лякливі;
г) сумні, нещасні.
2. Люди від усього, що їх лякало, ховалися
а) у свої глибокі підземні нори;
б) в печери;
в) в ліси;ри.
г) за грозові хмари.
3. Свого батька скинув у Тартар
а) Атлант;
б) Менетій;
в) Прометей;
г) Зевс.
4. Прометей був
а) злим;
б) найблагороднішим серед безсмертних;
в) мудрим;
г) хитрим.
5. Яку кару надумав Зевс Атлантові?
а) тримати на собі все небесне склепіння;
б) водити людей пустелею;
в) помирати голодною смертю;
г) горіти в полум’ї
6. Користуватися щедрими дарами природи навчив людей
а) Іапет;
б) Епіметей;
в) Прометей;
г) Атлант.
7. За яку плату безсмертні боги взялися допомагати людям
а) за подарунки;
б) виконання певних робіт;
в) впорядкування території;
г) велику шану і багаті дари.
8. Титаном у тексті названо
а) Зевса;
б) Прометея;
в) Мелетія;
г) Атланта
9. Назва твору є
а) темою;
б) ідеєю;
в) кульмінацією;
г) характеристикою героя.
10 Чому розумний Прометей став на бік Зевса?
а) щоб урятувати людей;
б) догодити Зевсові;
в) уникнути покарання;
г) стати до влади.
11. Епітет вжито у виразі
а) тіло напружилося і скам’яніло;
б) мав благородне, велике серце;
в) буде Зевсовим другом;
г) плавати на човнах, напинати вітрила.
12. Тип мовлення тексту
а) опис;
б) роздум;
в) розповідь;
г) міркування.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
AlexMason03
AlexMason03
15.01.2021

Відповідь:

Пояснення:

Творчість Павла Григоровича Тичини — це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх "Сонячних кларнетів", музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як зливається життя людини і природи. Саме через образи природи відтворював Тичина в своїх поезіях настрої людини, свої настрої.

Павло Тичина сприймав природу як величний храм, як сонцесяйний собор, до якого ставився з обожнюванням і поклонінням. Саме в природі вбачав поет джерела життя й любові. Природа в поезіях Павла Григоровича змальована з особливою ніжністю, вона в нього оточена незримим космосом і продовжена в нескінченність, у вічність: "Отак роки, отак без краю на струнах вічності перебираю я, одинокая верба".

Гармонійне поєднання людських почуттів і краси природи відчуваємо у вірші "Гаї шумлять". Ця поезія пронизана молодечою жагою до життя, щасливими сподіваннями, що розцвітають на тлі чарівної природи. Ліричний герой захоплений красою рідної землі, щасливий від почуття єдності з цим гармонійним світом, що сповнений благодатних почуттів:

Гаї шумлять —

Я слухаю.

Хмарки біжать —

Милуюся.

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

Так весело.

Захоплення повнотою життя висловлене Тичиною в образах і звучанні поезії "Ви знаєте, як липа шелестить,..". Шелест липи, сон старих гаїв, весняні ночі, місяць, зорі, солов'ї виступають тут символами молодого чуття, що купається у безкраї Всесвіту. Все це збільшує почуття щастя, почуття кохання, робить його більш повним.

Радість від довгоочікуваного приходу весни накладається на особисті очікування ліричного героя поезії "Арфами, арфами...", в якій постає персоніфікований образ дівчини-весни, до ніг якої схиляються і квіти, і дощі, і громи, і веселки.

Творчість Павла Тичини сповнена замилуванням українськими степами, нивами, гаями, тополями, озерами і струмками, радістю від життя серед чарівної української природи, відчуттям гармонії з нею. Тому і називають поета "сонцепоклонником", бо його творчість — це гімн сонцю, а, отже, і всьому живому на Землі

4,4(71 оценок)
Ответ:
Илья2519
Илья2519
15.01.2021

"Романтика вітаїзму" (лат. vita — життя) — своєрідний прояв в українській літературі 20-х XX ст. європейської літературної течії віталізму. Письменники, які входили до ВАПЛІТЕ, передусім М.Хвильовий, А.Любченко, творили літературу активного романтизму ("романтику вітаїзму"), в якій виражали концепцію повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювали ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. Це зумовлювало експресивний, енергійний стиль прози, жанрово-композиційні новації, покликані активізувати читацьке сприйняття, навіювати читачам бадьоре, оптимістичне світосприйняття, а відтак і активно критичне ставлення до переродження революційних ідеалів. Термін "Р.в." вживався М.Хвильовим поряд з терміном "азіатський ренесанс" у памфлетах "Камо грядеши", у статтях циклу "Думки проти течії"-. На його погляд, "Р.в." — "це сума нового споглядання, нового світовідчуття, нових складних вібрацій". Ще у листі до редакції "Культури і побуту" (7.02.1926) М.Хвильовий наголошував, що ці терміни позначають "не що інше, як певну мистецьку школу. І тільки". Ширше визначення активного романтизму подано пізніше. У журналі "Літературний ярмарок" (1929, №1) М.Хвильовий писав: "На зміну натуралістичній літературі, як мистецтву віддзеркалення окремих фактів, не зв'язаних між собою, — конче й швидко мусить прийти активний романтизм. Виросте він із кривих руху так званих великих чисел, із цілого колективного психологічного комплексу людей епохи змагання за СОЦІАЛІЗМ та його побудування... Активний романтизм і тільки він має і мусить вловити і передати в образах засобами свойого поетичного майстерства оту поки що невловиму "музику мільйонів" доби великої індустріалізації".

4,5(31 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ