Міф “нитка Аріадни” Тесей вирішив звільнити Афіни від страшної повинності. Кожні дев’ять років афіняни мусили посилати на Кріт семеро дівчат і сімох юнаків. На Криті їх замикали в Лабіринті, де Мінотавр пожирав їх. Жорстокий і могутній цар Криту Мінос примушував афінян платити цей жахливий податок. І от вирушив Тесей на Крит разом із приреченими юнакими та дівчатами. Герой надумав потрапити в Лабіринт і убити потвору. Коли корабель прибув на Крит і греки зійшли на берег, дочка царя Міноса Аріадна, вражена красою Тесея, одразу ж покохала його. Щоб герой міг знайти дорогу в Лабіринті, Аріадна дала Тесеєві клубочок ниток. Вона ж подарувала йому гострий меч. Тесей прив’язав один кінець клубка біля входу в палац і пішов разом з усіма в глиб Лабіринту, розмотуючи клубок. Довго йшов герой безконечними ходами й переходами. в непрозірній темряві, поки не відчув на своїх грудях важкого дихання Мінотавра. Лютий людинобик кинувся на Тесея, але гострий меч розтяв йому груди. Вбивши потвору, Тесей пішов по нитці клубка і вийшов з Лабіринту, ще й вивів усіх своїх супутників. Так закінчилася ця небезпечна пригода.
Образ жінки завжди відігравав величезну роль в житті та свідомості людства. Прадавні слов'яни поклонялися жінці, як богині. Упродовж багатьох століть зверталися вони з піснями і молитвами до своєї святої захисниці, берегині — до матері чи просто жінки, увічнюючи її благословенне ім'я.Іван Котляревський у своїй п 'єсі «Наталка Полтавка», узагальнивши усі найкращі риси українок, жінок, що дарують щастя і любов, створів ідеальний образ головної героїні — дівчини Наталки. Образ цієї дівчини — ідеал національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня і внутрішня краса.Наталка Полтавка постає перед читачем простою і чесною, роботящою і розумною дівчиною:Не багата я і проста, но чесного роду,Не стиджуся прясти, шити і носити воду, —співає вона про себе. Для дівчини найбільшим багатством є «добре ім'я», це свідчить про її скромність і самоповагу. Із слів інших персонажів п'єси можна зробити висновки про ті прекрасні риси вдачі, якими наділена дівчина: доброта і чуйність, щирість і чесність. «Золото — не дівка!.. Кроми того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою...», — розповідає виборний про неї. Наталка щиро й віддано кохає Петра, вірно чекає його чотири роки, не маючи від нього жодної звістки. Дівчина має велике серце, що здатне на справжні почуття. І тільки глибоке шанування матері та співчуття до неї змушують дівчину погодитися на шлюб з возним. Заради старої, убитої недолею матері вона готова піти на самопожертву — на нещасливе життя з нелюбом. «Добра дитина», — характеризує Терпелиха дочку. І цю доброту серця, а також розум і щирість, почуття людської гідності і самоповаги відчуваємо ми протягом усієї п'єси. Образ Наталки в цілому сприймається через її дії, вчинки, а також через мову. Дівчина володіє прекрасною народною мовою, насиченою приказками і прислів'ями. Часом її мова виливається в пісню, і тоді в її словах чується глибокий ліризм, щира задушевність, розкривається багатство душі і серця.Наталка Полтавка — це ідеальний образ української дівчини з усіма її чеснотами, він захоплює і чарує своєю життєвою правдивістю і символізує носія культурних традицій нашої країни.
Міф “нитка Аріадни” Тесей вирішив звільнити Афіни від страшної повинності. Кожні дев’ять років афіняни мусили посилати на Кріт семеро дівчат і сімох юнаків. На Криті їх замикали в Лабіринті, де Мінотавр пожирав їх. Жорстокий і могутній цар Криту Мінос примушував афінян платити цей жахливий податок. І от вирушив Тесей на Крит разом із приреченими юнакими та дівчатами. Герой надумав потрапити в Лабіринт і убити потвору. Коли корабель прибув на Крит і греки зійшли на берег, дочка царя Міноса Аріадна, вражена красою Тесея, одразу ж покохала його. Щоб герой міг знайти дорогу в Лабіринті, Аріадна дала Тесеєві клубочок ниток. Вона ж подарувала йому гострий меч. Тесей прив’язав один кінець клубка біля входу в палац і пішов разом з усіма в глиб Лабіринту, розмотуючи клубок. Довго йшов герой безконечними ходами й переходами. в непрозірній темряві, поки не відчув на своїх грудях важкого дихання Мінотавра. Лютий людинобик кинувся на Тесея, але гострий меч розтяв йому груди. Вбивши потвору, Тесей пішов по нитці клубка і вийшов з Лабіринту, ще й вивів усіх своїх супутників. Так закінчилася ця небезпечна пригода.
мабудь до друже