Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.
Но минав час,і ми росли,і нам було уже за 20,я пішов уже клоуном 4 рік. Я на свій юбилей хотів відсвяткувати,но тут я побачив дресеровшицю,вона дуже схожа була на Марійку..Я задумався...Коли вона була біля грирів,і шла в свій міні-будиночок на колесах я підійшов і сказав "Привіт Марійка,ось ми і зустрілися)"!.Марійка повернулася й ошелешелася "Кирило"?Так)це я).Вони так раділи,що аж заплакали.Вони прожили дуже довго та радісно!Не забувайтеВся твоя сім'я,це як четвертинна твого тіла...)
Не с інтернета.