немає у світі нічого кращого за рідний край. край, де народився, живеш. де поряд з тобою живуть батьки, друзі, прості люди. це залишається на все життя. батьківщина, ти завжди в серці!
моя рідна україна, яких тільки випробувань не випало на твою долю, хто тільки не зазіхав на твоє багатство, красу, родючі землі, працелюбний народ! але ніхто не зміг устояти перед твоїми чарами, усі ставали на коліна. не любити тебе, україно, не піклуватися про тебе — гріх, бо ти наша мати! любов до тебе не згасне ніколи. не згасять її ні скрута, ні безлад, навпаки — зміцнять. і я впевнений, що саме ця любов буде переможною, що буря стихне і україна відродиться, стане зразком для всього світу.
майбутнє кожної країни — це діти. їхнє безпечне життя, здоров'я, щастя, добробут — , яка стосується всіх. нині дитяче життя трагічне. у силу соціальних та економічних проблем діти стають сиротами, гинуть від голоду і хвороб. тяжке, безпритульне життя тягне за собою злочинність і ненависть.
моя вулиця
я проживаю у селі великі бірки, майже на його окраїні, на вулиці євгена коновальця.
вона не дуже довга, проте широка. у кінці вулиці — сільський стадіон. біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.
вулиця є. коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. коли ввечері йдеш вулицею, тебе дивні пахощі з кожного городу. ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів!
восени моя вулиця барвиста. цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.
але найбільше я люблю свою вулицю взимку. все навколо біле-біле. снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.
на нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.
раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.
єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.
коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.