В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Григорович Шевченко. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця. Цього року ми вшановуємо 203-ю річницю від дня народження генія українського народу Тараса Шевченка, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людства. Вся творчість Великого Кобзаря, якою він полонив серця мільйонів людей, зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини. Силою духу, глибиною віри та непохитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.
Ім’я, яке відоме далеко за межами нашої країни, творчість якого не залишає байдужим нікого. Геній українського народу, Великий Кобзар, чудовий лірик, вражаючий художник, незабутній письменник, незрівняний поет – ось невеликий перелік тих слів, якими сміливо можна охарактеризувати Тараса Григоровича Шевченка. Життєвий і творчий шлях відомого українського митця пронизаний низкою випробувань: переживаннями та втратами, розпачем та радістю, відданістю та спокутою… Проте Тарас Шевченко – це людина, яка завжди боролася за свої переконання, за право носити горде ім’я – українець.
Значення творчості і суспільно-політичної діяльності українського генія важко переоцінити. Шевченко вже за життя став символом української нації, уособленням української національної свідомості, поборником української мови. Незгасиму пам’ять про українського поета увіковічують в пам’ятниках та пам’ятних знаках. В Україні встановлено близько 700 пам’ятників, меморіальних дощок, пам’ятних знаків і 75 – за кордоном у 26 державах. В центральній частині міста Надвірна – на майдані Шевченка височіє пам’ятник Великому Кобзарю, який був свідком всіх подій, які утверджували надвірнянців, як невід’ємну частину Великої Української Нації. На майдані Шевченка проходила Революція Гідності в нашому місті, у підніжжі пам’ятника Великого Тараса звучать молитви за кращу долю нашої держави, проходять заходи по вшануванню загиблих Героїв України.
З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — це одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.Наш великий пророк вже понад 200 років веде свій народ від неволі до волі, веде до справжньої сильної країни. Зараз його слово правди, слово віри допомагає нам у боротьбі за волю України. Ті звертання до волелюбного народу, які звучали понад 150 років назад, стали надзвичайно актуальними для сучасної України.
„Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!», –
За вас правда, за вас слава
І воля святая!”
Ці слова три роки тому були підхоплені мільйонами українців у всьому світі, які піднялися проти нових спроб загнати нащадків Шевченка в ярмо. Вони прогриміли і скликали безліч небайдужих людей різних національностей і віросповідань підтримати наш народ у прагненнях до кращого життя. Пройнялися ними на київському Майдані нескорена Небесна Сотня та тисячі співвітчизників. Вони увійшли в історію початком тривалої боротьби, віддзеркаленням нескореності, мужності і волелюбності нашого народу.
Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні. Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже:
”В своїй хаті своя й правда
І сила, і воля.”
Відповідь:
Я дуже люблю читати, і у мене багато улюблених героїв. Це й благородний лицар Айвенго, і не менш благородний розбійник Робін Гуд, і Дон Кіхот. Але найбільше мені подобається Тіль Уленшпігель з твору Шарля да Костера "Легенда про Тіля Уленшпігеля".
Тіль - мій улюблений літературний герой. Він завжди дуже кмітливий, веселий та винахідливий. Його життя було нелегким, на його долю випали й страждання, але Тіль часто знаходив вихід з найскрутніших ситуацій. Він виходив переможцем навіть тоді, коли протистояв людям, у яких багато грошей та влади. Мене дуже приваблює те, що Уленшпігель - оптиміст, бо ніколи не падає духом. А ще мені подобається його любов до життя.
АБО
Мій улюблений детектив (про літературного героя Артура Конан Дойля-Шерлока Холмса)
Ім'я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з'явилося в повісті «Етюд в яскраво-червоних тонах». На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм методом найтонший аналіз обставин, у яких скоєно злочин, вивчає характер людей, причетних до злочину, і на підставі незначних, на перший погляд, деталей робить свій остаточний і правильний висновок. Шерлок Холмс - це не лише геніальний приватний детектив, сміливий, завбачливий, із швидкою реакцією бійця, але й знавець криміналістики, причому її найновіших методів, пов'язаних з наукою, тих, які випереджають тогочасні методи поліційного розшуку.
Чарівна крамниця” аналіз
Автор – Г.Дж. Уеллс
Рік написання – 1903
Жанр – фантастична новела
Головні герої: хлопчик Джип, його батько, торговець-чарівник, розбещений хлопчик Едуард
Тема: відвідини батьком та сином чарівної крамниці; незвичайні подарунки для Джипа
Ідея: Лише ті люди котрі вміють мріяти і фантазувати можуть побачити чари і відкрити для себе світ фантастичного і цікавого.
Основна думка – твір уславлює людяність, добро, вчить бачити прекрасне у світі, закликає вірити в дива, мріяти та думати про краще майбутнє, наближати його своїми добрими справами
Композиція “Чарівна крамниця”
Експозиція – крамниця-міраж
Зав’язка – біля вітрини Джип та батько
Розвиток дії – Огляд чарівних речей. Фокуси продавця. Марні спроби розбещеного хлопчика. Товари для Джипа. Огляд виставки.
Кульмінація – Зникнення хлопчика
Розв’язка – Диво для Джипа продовжується вдома, батькові ж воно недоступне
Сюжет “Чарівна крамниця”
Хлопчик на ім’я Джин разом із батьком, від особи якого в новелі ведеться розповідь, потрапляють у крамннчку де продають дитячі іграшки. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівпими речами. Тут був тигр із пап’є-маше, який розмірено киває головою, кришталеві кульки, “порцелянова рука з колодою чарівних карт” і багато інших чарівних речей.
На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги.
Та справжні дива почалися, коли з’явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та
кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець,
якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу.
Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім’я хлопчика та його домашня адреса. Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовджепого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей. До крамниці хотів зайти розбещений хлопчик Едвард, але для неслухняних дітей крамниця була завжди зачиненою.
Продавець для Джипа і його батька влаштував огляд товарів і заявив: “Всі товари в нас одного гатунку, а саме:
найвищого! Нічого, крім справжньої магії! З гарантією!” Були тут і чарівні поїзди, що рухалися без пари й
пружини і олив’яні солдатики, що оживали від скоромовки, проказаної над ними і чарівний меч, і чарівний
коник-гойдалка…
Продавець, пояснюючи, як влаштовані іграшки показував їх навиворіт. Внаслідок чергового фокусу дивакуватого торговця Джин раптом безслідно зникає з батьківського поля зору а потім так же несподівано з’являється вже за межами крамнички, де опиняється й ошелешений батько. При цьому сама зловісна крамничка, як примара, раптово зникає.. Дива скінчилися, але Джин тримав в руках чотири пакунки, очі його сяяли.
Вдома з’ясувалося, що в трьох пакунках були солдатнки, а в четвертому – живе кошеня. Хлопчик залюбки
грався солдатиками, які, за його словами, оживали, коли він відкривав коробку й промовляв чарівне слово.
Батько багато разів пробував, коли Джин грався з ними, зненацька увійти до нього в кімнату. Але нічого чарівного він так і не помітив, для нього вони були звичайнісінькими солдатиками. Кілька разів батько проходив по Ріджент-стріт, шукаючи ту крамницю, щоб сплатити за рахунком, але так і не знайшов її.
Объяснение:
можливо не все є що запитали, але щось знайдете)