Олесь-не байдужий, не проходить мимо, допомагає, добрий, підпер у лісі вмираючу сосну, просить діда не перезавантажувати коня, доброзильчивий, та сердечний, любить тварин, залишив шишку для дятла, обробляє коня))
Сосюра ВолодимирНі, недаремно Сосюру називають солов'єм України. Твори його запам'ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі.
З віршами Сосюри закінчують університет і вступають вперше на власний життєвий шлях. Вірші Сосюри, покладені на музику, співають всюди...
Ліричний герой віршів Володимира Сосюри — це полум'яний патріот, людина з глибокими і сильними почуттями. Йому боліло все: не тільки горе людське, а й убита бурею пташка, зламана на дереві гілка, поникла від спеки стеблина...
В.Сосюра синівською любов'ю любить рідний край, свою Україну. Вірш "Любіть Україну" — це поетична сповідь, сповнена "щирості, душевної відвертості". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор натхненно висловлює свою велику любов до Батьківщини:
Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками. Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами.
Лаконічно, але художньо виразно змальовано образ цієї нової, створеної руками трудящих, України. Поет гордий тим, що живе й працює разом зі своїм народом:
Що сили дає твоїй пісні, поет, У віру в прийдешнє залізну, Що слово гострішим стає як багнет? Любов до своєї Вітчизни.
Його поезія, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі — відкритої, людяної, дивовижно тонкої у своїх почуваннях. Поет ніжно і трепетно любив Україну, любив її солов'їну мову:
О мово вкраїнська!.. Хто любить її. Той любить мою Україну.
У своїх віршах, звертаючись до молоді, поет благає не рости безбатченками, за будь-яких умов пам'ятати і любити свою землю, свою мову.
Поняття "народ", "рідна земля", "батьківщина", "держава" зливаються у Сосюри в одному слові „Україна" Україна, за Сосюрою, не просто особа — вона мати всіх українців., а отже, всі українці — брати і сестри. З такого осмислення, з такого розуміння себе як частки спільноти випливає і почуття обов'язку одиниці перед загалом.
Народ, який породив таких поетів, як В.Сосюра, мас жити і розквітати. Тільки любов кожного громадянина до своєї Батьківщини до піднятись їй з колін і відродитись.
Молот Шотландцев Искусственный Интеллект (152379) 2 года назад Назва стильової течії в українській прозі 70-х рр. “Химерна проза” стала реакцією на диктат норм соцреалізму в українській “радянській” літературі. Її ознаки: поєднання реального з міфологічним, часово-просторові зміщення, запозичення стильових рис бароко, гротескові метаморфози з героями. “Химерна проза” емоційна, експресивна, її світ свідомо неприродний, але правдивий. За цими ознаками можна говорити про близькість “химерної прози” до явища магічного реалізму, поширеного в літературі Латинської Америки. Представники: В. Земляк (романи “Лебедина зграя”, “Зелені млини”), В. Дрозд (“Ирій”, “Самотній вовк”), О. Ільченко (“Козацькому роду нема переводу або Козак Мамай і Чужа Молодиця”) та ін.
Олесь-не байдужий, не проходить мимо, допомагає, добрий, підпер у лісі вмираючу сосну, просить діда не перезавантажувати коня, доброзильчивий, та сердечний, любить тварин, залишив шишку для дятла, обробляє коня))