М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Прочитай текст, встав пропущені літери. Підкресли займенники як члени речення. Над ними надпиши рід, число, відмінок.
Родовідна пам___ять – явище в українс___кому побуті унікальне. Оч___видно, мало
хто знає, що у давн___ну було за обов'язок знати поімен___о свій родовід від п'ятого чи
навіть с___омого коліна.
Пам'ять про своїх предків була природною потребою. Тр___матися свого родоводу,
об___рігаючи в такий іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок
наступним поколін___ям, було обов___язком.
Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам'ят___ю, зневажливо називали люд___ми
без роду-племені. Кожна людина, і кожний народ мають свої св___ятині. Вивішений на
стіні портрет дідуся чи бабусі – це не просто дан___на традиції. Це пам'ять про тих,
хто творив історію, з кого треба брати приклад.

👇
Ответ:
fatimatagiyeva
fatimatagiyeva
17.03.2022

Объяснение:

Родовідна пам'ять — явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов'язок знати поіменно свій(подчеркивать волнистой линией) родовід від п'ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам'ять про своїх (подчеркивать волнистой линией)  предків була природною потребою. Триматися свого  ( волнистой линией)  родоводу, оберігаючи в такий ( волнистой линией іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх(пунктиром) у спадок наступним поколінням, було обов'язком.

Тих(волнистой), хто цурався чи нехтував історичною пам'яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені. Кожна ( волнистой линией)   людина, і кожний ( волнистой линией)  народ мають  свої( волнистой линией)    святині. Вивішений на стіні портрет дідуся чи бабусі — це не просто данина традиції. Це па-м'ять про тих(волнистой) , хто творив історію, з кого(пунктир) треба брати приклад.

свій - ч.р,однина,Зн. в.

своїх - множина, Зн.в.

свого - ч.р,однина,Р.в.

(в) такий -ч.р,однина,Зн. в.

Тих-множина, Зн.в.

хто-Н.в.

Кожна-ж.р,однина,Н.в

кожний-ч.р.однина,Н.в

свої-множина, Зн.в.

(про) тих-множина, Зн.в.

(з) кого- ч.р,однина,Р.в.

4,4(51 оценок)
Ответ:
Y4ehik300
Y4ehik300
17.03.2022

Объяснение:Родовідна пам'ять — явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов'язок знати поіменно свій(подчеркивать волнистой линией) родовід від п'ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам'ять про своїх (подчеркивать волнистой линией)  предків була природною потребою. Триматися свого  ( волнистой линией)  родоводу, оберігаючи в такий ( волнистой линией іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх(пунктиром) у спадок наступним поколінням, було обов'язком.

Тих(волнистой), хто цурався чи нехтував історичною пам'яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені. Кожна ( волнистой линией)   людина, і кожний ( волнистой линией)  народ мають  свої( волнистой линией)    святині. Вивішений на стіні портрет дідуся чи бабусі — це не просто данина традиції. Це па-м'ять про тих(волнистой) , хто творив історію, з кого(пунктир) треба брати приклад.

свій - ч.р,однина,Зн. в.

своїх - множина, Зн.в.

свого - ч.р,однина,Р.в.

(в) такий -ч.р,однина,Зн. в.

Тих-множина, Зн.в.

хто-Н.в.

Кожна-ж.р,однина,Н.в

кожний-ч.р.однина,Н.в

свої-множина, Зн.в.

(про) тих-множина, Зн.в.

(з) кого- ч.р,однина,Р.в.

4,6(6 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
yastremskayaal
yastremskayaal
17.03.2022
Ліса семирічна дівчинка, який приснилися пригоди в підземній Країні чудес і Зазеркалье, де вона зустрілася з різноманітними казковими й фантастичними персонажами, що живуть по своїй особливій логіці й увесь час озадачивающими розумну юну викторианку. Будучи втіленням всіх дитячих викторианских чеснот: чемності, привітності, скромності, стриманості, серйозності, почуття власного достоїнства, А. одночасно зберігає в собі ту безпосередність і щиросердечну відкритість, які так цінував у своїх маленьких подругах боязкий і заїкуватий оксфордский професор математики Доджсон. Мир нонсенсу, куди попадає А., часто дратує її, дивні персонажі, з якими вона зустрічається, як правило, причепливі, дратівливі й уразливі, однак їй вистачає здорового глузду, щоб примиритися із ситуацією, зуміти перевести розмова на іншу тему, дивуючись чудності миру, що відкривається перед нею, одночасно приймати його таким, як він є. Адже незважаючи на всю його чудність і гадану нез'ясовність, у світі Чудес і Зазеркалья царює своя бездоганна логіка. Це мир, де все розуміється буквально, де метафора втрачає свого переносного значення, де між омофонами немає ніякої значеннєвої границі, у результаті чого каламбур таким навіть не відчувається, де парадокс виявляється результатом бездоганної логічної побудови. У забавних же пародійних віршах, рясно встречающихся в тексті, у знайомих по оригіналі логічних і граматичних зв'язках раптом виявляються зовсім інші, а те й просто безглузді слова. (Скажемо, замість відомих рядків: «Ти мигай, зірка нічна! / Де ти, хто ти, я не знаю» ми читаємо: «Ти мигаєш, пугач мій, / Я не знаю, що з тобою».) Математикові й логікові К. виявився дуже близький дитячий погляд на дійсність, не обтяжений культурною традицією, що створює складну систему еліпсів, умовчань, умовних побудов, історично придбаних значень, висновків, що давно втратили зв'язок зі своїми посилками. Багатозначність живої мови, той факт, що при висловленні різних суджень багато чого варто тримати в «розумі», співвідносячись із цілою системою культурних умовностей і неписаних правил, далеко не відразу, як ми бачимо із численних записів дитячих розмов «від двох до п'яти», входить у свідомість дитини. А., що перебуває на полпути від цього дитячого стану первісного хаосу, утримуваного лише вигадливою логікою, до культурно впорядкованого космосу дорослих, виявляється в результаті відкрита й першому (адже Країна чудес і Зазеркалье це всетаки саме її сон), і другому (свої судження про побачений вона вимовляє з погляду загальноприйнятих норм свого часу).
4,6(95 оценок)
Ответ:
2285811
2285811
17.03.2022
Ворог- це людина, яка постійно намагається зробити щось не в твою користь. Інколи цеї людини потрібно остерігатись, адже хто-зна, що їй спаде на думку. Вона завжди йде навсупереч твоїм інтересам. 
 Чи потрібно пробачати ворогу і в яких випадках? Твій суперник завше зробить тобі щось назле чи можливо навіть чимось нашкодить тобі. Але що б не зробив твій ворог йому треба пробачати. В першу чергу для власної душі. Ну а потім яка користь з того, що ти постійно будеш злитись на ту людину? Адже ти сам стаєш нервовий, злий і безпомічний.Пробачати треба всіх, насамперед для свого ж майбутнього. 
 Інколи кажуть, що ворог який каже твої недоліки, кращий за друга, що приховує їх.
4,5(24 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ