В образі Михайла Череваня змальовано новонародженого українського пана. За своїм характером він добродушний, щирий, гостинний і веселий. Загалом Михайло Черевань, дружина Меланія і дочка Леся — люди ввічливі й доброзичливі. Із симпатією малює розповідач Черевниху: «Молодиця свіжа й повновида, пряма, як тополя». Так само лаконічно, але виразно описує Лесю: «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі, мов сонечко світить».
Для автора це ідилічна українська родина, як і саме хутірне життя, із якою пов'язував розквіт України. Благополуччя й гармонію Череванів увиразнює мальовнича природа: «Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розлилося по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах і по молодій травиці. Пташки співали і свістали усюди так голосно да гарно, що все кругом неначе усміхалося. Хутір обняла річка з зеленими плавами, лозами і очеретами».
Поступово розкривається життя безтурботного хуторянина, доброго господаря, який живе в злагоді з природою, занурившись у патріархальний світ. Із замилуванням розповідає автор про заможні статки Череваня, докладно змальовує інтер'єр хати, загалом багатий побут: «У хаті, як у віночку; хліб випечений, як сонце...». Родина плекає українські звичаї, культуру хутірного буття
Відповідь:
Установіть відповідність між персонажем та його реплікою
1В, 2Б, 3Г,4Д, 0А
1. батько 2. мама 3. Галя 4. Федько
А «Так я ж гра-грати не вмію...» - це слова Вітька, коли Федько сказав, що йому потрібно співати серенаду і грати на гітарі, але у варіантах відповідей його немає
Б. «Що це з тобою? Чого ти такий зачумлений? Може, в тебе живіт
закрутив, га? То я зараз піску нагрію та прикладу» - це слова матері Вітька - мамині універсальні ліки - гарячий пісок на живіт
В «Та чого це ти швендяєш по хаті, як на цвіту прибитий? Ось не
метеляй та не затуляй мені лампи!..» - це слова батька Вітька. Коли Вітько перед дуеллю ходив з кутка в куток по хаті, щоб не заснути
Г. «Мені треба повну діжечку води натягати...» - це слова Галі Козачок на першому побаченні з Вітькою
Д. Якби я ще помучився трохи й щоб Галя мені подобалася, то я й
не такий вірш склав би - так казав Федько, коли написав слова для Вітькової серенади
Пояснення: