Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії — минулого і сучасного, намагався зазирнути у майбутнє.. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплюють і дивують, викликають повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Знайомлячись із творами українського героїчного епосу, можна переконатися, що вдячний народ завжди натхненно возвеличував своїх героїв. Про це свідчать і легенди («Як Сірко переміг татар»), і балади («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»), і думи, і пісні, і навіть казки («Яйце-райце», «Іван — мужичий син»). Безперечно, всі вони є не лише джерелом інформації про історичні події, а одним з найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості народу.
Українські народні думи героїчного змісту та, історичні пісні становлять художній літопис історії українського народу. Цей літопис не завжди документально точний, бо містить у собі елементи художнього вимислу, ліричні відступи, народно-філософські узагальнення тощо. Однак події у ньому більшою мірою хронологічно окреслені. І думи, й історичні пісні відображають історію народу в художніх образах, які допомагають чіткіше збагнути значимість зображуваних подій. Українці у своїх думах і піснях із захопленням зверталися до часів Запорозької Січі.
Основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини, що виявляється, насамперед, у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам. Не можна не помітити ознак оптимізму, властивого народній творчості навіть у тих творах, де описуються сумні й трагічні події. Особливим піднесенням патріотичного почуття і національної самосвідомості позначені думи і пісні періоду Визвольної війни 1648-1654 pp., думи та пісні, присвячені Богданові Хмельницькому і його бойовим соратникам: Іванові Богуну, Данилові Нечаю, Максимові Кривоносу. На боротьбу вставали справжні герої, лицарі-козаки, такі, як Перебийніс, що «лядськую славу загнав під лаву», або Богдан Хмельницький:
1. У якому лісі відбувається дія?
а, На Полтавщині 2. На Волині 3 У Криму 4. Під Києвом
2. У яку пору року починається перша дія?
а. Весною б. Влітку в. Восени 4. Взимку
3.Як звали зеленокосу лісову дівчину?
а. Русалка Польова б. Доля в. Пропасниця г. Мавка
4. Як звали племінника дядьки Лева?
а. Куць б. Лукаш в. Водяник г. Лісовик
5. Що збирались зробити дядько лев і Лукаш біля озера?
а Рибачити б. Полювати в. Збудувати хату г. Відпочивати
6. Де прокинулась Мавка?
а. На гуллі берези б. В дуплі старої верби
в У норі під дубом г На галявині
7 Як називає березу Мавка:
а Сестрою б. Подругою в. Матерью г. Сусідкою
8. На якому музичному інструменті грає Лукаш?
а. На гуслях б. На волинці в. На сопілці г. На скрипці
9.Яку робоу дала Мавці мати Лукаша?
а. Прати б Жати в Копати г Вишивати
10 Про кого Мавка сказала "хижа наче рись" ?
а Про матір Лукаша б Про Русалку польову в Про Килину г. Про себе
11. Куди позвав Марище Мавку?
а. Танцювати б. У край вічного спокою в. У безвість г. В село
12. Кого заслав Лукаш до Килини?
а Старостів б Сватів в Батьків г Друзів
13. У що перетворила Клилина Мавку?
а У сосну б У березу в У вербу г У дуб
14.Що хотіла зробити Килина із вербою?
а Спалити б Зрубати в Поливати г Спиляти
15 В якому році Л. Українка написала "Лісову пісню"?
а 1882 б 1900 в 1911 г 1950
16 Скільки писала "Лісову пісню" поетеса?
а 6 днів б 12 днів в місяць гдва роки
17 Які образи твору уособлюють духовність і красу?
а Мавка і дядько Лев
б Лукаш й Килина
в Русалка і Водяник
г Пропасниця і Куць
18. У кого перетворився Лукаш?
а У вітер б У привіда в У сніг г У Вовкулаку
19. Як помстилася Мавка за зраду?
а Спалила хату Лукаша б. Все прощає в Звела з розуму г Нічого не робила
20 У якому образі зустрів в кінці Лукаш Мавку?
а Голубкою Б Березою в Прозорою постаттю г Людиною