Формування особитісного ціннісного ставлення до людини та оточуючого світу на основі прочитаних художніх творів – це одна із основних цілей вивчення літератури в школі,а повчає художня література форм духовності, діяльності людини
Література це образна історія народного життя... Знання літератури потрібне людям для того, щоб глибше «читати» книгу життя, багатогранно розуміти соціальний і духовний зміст самої людини. Сучасний український літературознавець Михайло Наенко Література є душею народного життя, е самосвідомістю народності. Без літератури народність е тільки пасивною появою, і для того чим багатша, чим достатніше у народа літератУра, тим тривкіше стоїть його народність. Микола Костомаров
Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки)
Шкільний твір
Чи може суспільство жити без письменників, без поетів?
Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні!
Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями і сподіваннями на краще.
Отже, роль поета і поезії в суспільстві величезна.
Леся Українка, яка почала свою творчість з ліричних творів, овіяних Ніжністю, смутком, романтикою, стала поетом —трибуном. Вона в своє слово вкладала стільки сили, стільки енергії, волі, духу, рішучості, шо це не кожному під силу.
Розділяючи долю свого народу, поетеса пише у вірші "Під час облоги міста":
Поет не боїться від ворога смерті,
Бо вільная пісня не може умерти...
Так, Леся Українка не боялася смерті, вона вміла любити і жити, її героїня вірша "Товаришці на спомин" сповнена (як і сама поетеса) беззавітної любові до батьківщини, до свого народу і жагучої ненависті до ворогів рідної землі:
Що ж тільки той ненависті не знає,
Хто цілий вік нікого не любив.
Любов до свого народу, до Вітчизни навчила Лесю Українку, як її героїню, ненавидіти ворогів, і вона звертається до свого слова як до зброї.
І без слова поетеса не може жити. Про це вона пише у вірші "Як я люблю оці години праці..." Безсонні ночі, народження думок втілюються в полум'яні, захоплюючі слова:
І любо так, і серце щастям б'ється,
Думки цвітуть, як золоті квітки.
Поетеса і дня не може жити без музи. А тогочасне суспільство не могло обійтись без поетеси, без її заклику, без її поезії, сповненої любові до батьківщини.
Леся Українка! Як багато містить у собі цей псевдонім. Україна, український народ — це такі вагомі слова для поетеси. І відданість їм вона сама доводила своїм життям і словом.
І тому й сьогодні "голос" Лесі Українки пробуджує в людей національну свідомість, гідність, віру в краще майбутнє.
І де ж сьогодні ті поети і письменники, яких би можна назвати "золоті поети України", без яких би суспільство не могло жити?
Объяснение:
Але якби все-таки була така можливість, я б стала відомою актрисою. У мене було б багато фанатів, які для мене були б усім. Також в моєму майбутньому, була б прекрасна сім'я. Я з чоловіком і двоє близнючок, наше життя було б не нудною, ми постійно б бігали, сміялися, веселили один одного, і забували про дрібниці. Я вважаю що таке моє майбутнє, хоча все може змінитися дуже легко, у нас немає долі, ми самі створюємо її, навіть не розуміючи цього. Наші бажання можуть змінитися. І ми можемо стати зовсім іншою людиною що мріяли колись у дитинстві."
Немного переделай под себя, и робота готова)