Глави 10-11
Зовсім близько від планети малюка перебували кілька астероїдів, він вирішив побувати там і чого-небудь навчитися.
На першій планеті жив король. Монарх віддавав тільки здійснимі накази. З цієї причини потрібно було чекати точного часу, щоб побачити захід сонця. Маленький принцу стало нудно – йому потрібно було бачити сонячний захід, коли хочеться, за покликом серця.
На другій планеті жив честолюбець, думав, що всі ним захоплюються. Бажання шанолюбця бути розумніше, красивіше і багатше всіх здалося хлопчикові дивним.
Глави 12-13
Третя планета належала п’яниці. Маленький принц був здивований, почувши, що той пив, щоб забути про те, як йому соромно із-за того, що він п’є.
Господарем четвертої планети був ділова людина. Він був завжди зайнятий: рахував зірки у впевненості, що володіє ними. Від нього, на думку героя, не було ніякої користі.
Глави 14-15
На самій маленькій планеті жив ліхтарник, зажигавший і гасивший ліхтар кожну мить. Заняття його було корисним, на думку малюка, тому що ліхтарник думав не тільки про себе.
Герой побував і на планеті географа. Вчений записував розповіді мандрівників, сам же ніколи не бачив морів, пустель і міст.
Відповідь:
Кожна держава має свої свята. Україна не виняток. Одне із них – День героїв. Свято сьогодні не офіційне, його не святкують на державному рівні. Однак багато українців його шанують, і там, де українська ідентичність має глибоке коріння, про нього пам’ятають і відзначають.
Україні сьогодні не до свят – ще не розійшовся Майдан, а вже – неоголошена війна з сусідами. Мабуть, ще ніколи Українська держава не переживала таких важких часів. І кожен новий день примножує пантеон українських героїв, бо практично щодня гинуть люди, гинуть за реальну незалежність держави Україна. І знову рефреном звучить: «Герої не вмирають». Та чи багато з нас замислювались над тим, що насправді означають такі поняття, як «герой» та «героїзм»? Можливо, кожен відповість по-своєму, але має бути щось спільне, що перетворює звичайне слово в окреме поняття.
Сьогодні розуміння його стало вкрай важливим, потребує переосмислення. Але воно вповні можливе лише у контексті історії, бо таке поняття, як героїзм, формується, розвивається і змінюється на фоні історичного розвитку суспільства, має історичні конотації, а його осмислення, безперечно, впливає на дальший розвиток того чи іншого соціуму. Адже історія – це не тільки і не стільки наука про минуле, а ще й наука про майбутнє, бо, вивчаючи минуле, ми формуємо певну систему культурних кодів та моральних цінностей, які впливають на наше повсякдення, і за до яких ми творимо наше майбутнє.
Пояснення:
3.11.2. Народна мудрість. • Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться. • Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).
3.11.3. Людина і чаклунство. • відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце». • «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».
3.11.4. Свята. • Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров’я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»