У різні часи і в різному віці люди зверталися до Біблії. Здавна її називають Книгою Книг. Чим пояснити таку назву? Мабуть, тим, що саме в Біблії визначається місце людини у світі й сенс її буття.
Біблійні оповіді завжди повчальні. В них розкриваються вічні закони моралі, які людина має засвоювати ще з дитинства. І тоді вона не зможе чинити зла, ображати, лаятися, брехати, ненавидіти, красти, вбивати. Страх Божої кари й буде тією стримувальною силою, яка зможе зупинити кожного, хто насмілиться порушити закони моралі. Можливо, тому що сучасні люди не завжди дотримуються Божих заповідей, і стало таким складним наше життя. Але передумати, схаменутися ніколи не пізно, і саме Біблія спонукає людину замислитися над своїми вчинками, переглянути свій б життя.
Не помилюся, коли скажу, що Біблія справляє великий вплив на людей. Секрет цієї притягальної сили Святого Письма розкрив український філософ Григорій Сковорода, який говорив про те, що Біблія сильна не так історіями, в ній розказаними, як духовним змістом, що ті історії наповнює. І з ним важко не погодитися.
Кохання-це не тільки щирі почуття, а ще і сердечні поневіряння за коханими.Це не тільки солодке запаморочення душі, це також страждання і тяжкий тягар.У баладі ,,Тополя" описане гірке кохання дівчини до молодого козаченька, що поїхав на чужину і загинув.Сама ж дівчина чекаючи коханого зберігала йому вірніст, в надії що він повернеться.В той час як її мати хотіла видати заміж за старого багатія.Проте дівчинонька зберігала надію що коханий козаченько повернеться до неї. Отак вона його і чекала втрачаючи свою красу-молодість. Тому пішла вона із горя до ворожки, щоб не одружуватись за старого,іповорожити на коханого.Отак і ворожка дала їй зілля що мало б повернути козака.Проте, він не міг повернутись, і через це через горе вона вибігла у поле, розповісти цілому світу про це.І зілля перетворило її на тополю...Тому кохання водночас і неймовірна,і страшна, болісна річ...
