Відповідь:
Всє своє життя Тарас Григорович Шевченко тужив за рідною Україною. Вся його поезія пронизана цією тугою і сумом. Як і його вірш «Думка» («Тече вода в синє море»). Його думки линуть до рідної землі, без якої йому світ немилий, що передають слова з вірша «Шука козак свою долю, а долі немає», «на чужині не ті люде – тяжко з ними жити !». Синє море у поезії як символ великої перепони, яку не пере не перескочити, і на другому боці якої залишилися батько, ненька старенька, молода дівчина. Саме такі думки і враження у мене виникають при читанні поезії «Думка» («Тече вода в синє море»)
Пояснення:
Я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.
Тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони дають нам можливість, робити найголовніше, віддавати.