Великдень - одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми їздимо до бпбусі. Від неї я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Вмію дати крашанці належні фарби і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує радість життя і любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі я готую голубу крашанку, бо її дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.
День за днем , кожного ранку та кожного вечора я проходжу однією і тією ж вулицею . Кожен з нас живе у вічному запізненні , хто додому , хтось на роботу або до школи . Ми зовсім не бачимо і не розуміємо речі , що навколо нас .
Але , якщо зупинитися і подумати , а дійсно що тебе оточує . Мені одразу приходить на думку друзі та улюблена вулиця .
Вулиця - це місце , де людина проводить більш усіого часу . Мою вулиця це наче квітковий сад , адже на ній стількии квітів та дерев , кущів . Також там завжди багато дітей та дорослих . Діти грають та спілкуються один з одним . Дорослі також спілкуються між собою та слідкують за дітьми .
Я думаю , що моя вулиця одна з найкращих в місті !
Не з тієї ноги встав, мабуть
Объяснение: