МОЯ УЛЮБЛЕНА ТВАРИНА Моя улюблена тварина це собака. ЇЇ кличка Альфа. Порода - німецька вівчарка. Окрас чепрачний, очі чорні мов великі бусини. Альфа дуже розумна собака. Вона навчена виконувати службові команди: «Сидіти!», «Лежати!» «Голос!», «Апорт!» та інші. Вона живе у нас дуже давно – 9 років. І коли ми йдемо із дома, вона за нами дуже сумує. А коли повертаємось зустрічає радісним гавканням, і стрибає наче маленьке цуценя. Альфа дуже любить усіх членів нашої родини, а особливо маму і мене. Маму за те що вона її годує, а мене за то що я з нею граю. Альфа це відданий друг на все життя!
Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.
