Прочитайте текст і виконайте завдання 1,2.
Посідали ми ввечері у дворі на лавці. І тут несподівано серед вечірньої тиші так радісно і звучно зацокотів лелека. Як усі пораділи! І бігом до груші, звідки добре видно, як стоїть лелека в гнізді, голову задерши, крила роз Наче співає: ''Я вже прилетів до свого гнізда!,,
Удосвіта тато вже надворі. Лелека-хазяїн зовсім тат а не боїться, ходить повагом біля нього, шукає підходящу гілочку. Обиє заклопотані, обиє в ролі
( За К. Василенко)
1 ОЗНАЧЕННЯМ є виділений у тексті займеник
А-ми
Б-усі
В-свого
Г-нього
2 У РОДОВОМУ відмінку вжито виділений займеник
А-ми
Б-усі
В-всього
Г-я
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну.
В одному селі ( а скільки таких сіл на широкій Україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії.
Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згорище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.