нужен ответ! Перепишіть, розставляючи коми між частинами складносурядних і складнопідрядних речень.
1. Бринять живою радістю ліси як ранок спалахне на небокраї як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси (В. Симоненко). 2. Із поля дівчина утомлена прийшла і хоч вечеряти дбайлива кличе мати за сапку — і в квітник де рожа розцвіла. 3. Та знай що тільки тут де невгамовний труд землі насиченій родюче лоно ранить доспіють ягоди і радощі постануть. 4. Той хто любить паростки кленові хто діброви молоді ростить сам достоїн людської любові бо живе й працює для століть! (З тв. М. Рильського) 5. Нехай серця не знають супокою хай обганяють мрії часу біг і Наша юність буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко). 6. Коли набирають стяги епохи вітру нового і висоти думай що світ змінити хоч трохи повинен і ти (Д. Павличко). 7. Треба докласти всіх зусиль щоб перетворити оточення на ліпше якщо воно відстале або ж самому дорівнятися йому якщо відстав сам (О. Гончар). 8. Люди зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть то щось зароблять (Гр. Тютюнник).
Казка – мистецька перлина народної творчості
Казка — багатюща народна спадщина, яку створили люди. Виникли казки ще в первісному суспільстві і протягом тисячоліть передавались усно від покоління до покоління. Записувати казки почали років двісті тому. Вони засвідчують, як жив народ, до чого прагнув, яких висот людського духу досягав. Позитивний герой казки — ідеал, на який мають рівнятися люди. Він завжди чесний, справедливий, працьовитий, наділений розумом і богатирською силою. Герой казки долає найтяжчі випробування, перемагає злих і жорстоких ворогів. Сміливі і сильні, відважні і непереможні, добрі і великодушні, вони вчать співпереживати, виховують благородство і великодушність.
Я знаю, що в світі немає ні Баби-Яги, ні Кощія Безсмертного, ні Царівни-Жаби. Та ні образи допомагають краще зрозуміти навколишній світ, розрізняти такі поняття, як добро і зло, правда і кривда, нечесність і справедливість. Розумію слова Івана Франка, який сказав: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете ніколи».