До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.
- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?
- Я Софія.
- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.
- Добре.
- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?
- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.
- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі.
- Я сподіваюся. Це було б чудово!
Якби я був Президентом України, то для зацікавлення школярів навчанням запровадив би екскурсії на самі великі і потужні заводи і фабрики нашої країни. Щоб кожен школяр зміг особисто побачити всю міць нашої країни і обрати для себе ту галузь, яка б йому сподобалась.
А для цікавого відпочинку школярів, запровадив поїздки до європейських країн, щоб розширити власний кругозор і побачити як живе Європа. А після приїзду з поїздки направляв би кожного пожити у селі для того, щоб зрозуміти різницю і щоб кожен почав думати, як підняти Україну до європейського рівня життя.