B. Звертання
Гарних оцінок!
В українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у] або [і].
Ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом У складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом Голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир.Ненаголошені [е], [и] та [о],що не перевіряються наголосом Пишемо е, якщо при змінюванні слова неякісний звук випадає або чергується зі в закритому складі Вітер – вітру, камені – камінь, але в кількох дієслівних коренях випадає и: згинати – зігну, починати – почну, проривати – прорву. Пишемо е в кореневих буквосполученнях -ере-, -еле- Берег, стерегти, пелена. Пелехатий, але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення -ери-, -ели-: вели-чезний Пишемо и в кореневих буквосполученнях -ри-, -ли- у словах: Бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, тривати, тривога, глитати Пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного у чи і Поріг – порога, кожух – кожушина.
У деяких словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, бетон, кишеня, пиріг. У таких випадках краще користуватися орфографічним словником.
Звертання.
Звертання виділяється комами завжди