Кожна людина має право на навчання. Людина перш за все не повина просто вчитися в школі; під словом "просто" я маю на увазі, що людина має в школі навчатися, а не просто ходити на уроки і нічого не розуміти. Коли дитина виростає їй потрібно звикати до самостійного життя і вже більше речей робити самому. Чим далі людина стає дорослішою, тім більше в неї турбот і проблем. Якщо людина буде не освідченою, вона не зможе вирішувати ці проблеми. Те що навчається у школі, завжди потрібно тобі в житті, можливо не дуже часто, але все ж кожна дитина має знати скільки буде два плюс два.
Важко описати що таке щастя взагалі. І також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. Щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. Але існує багато питань. Чи завжди щастя це гроші? Чи завжди щастя це душевна втіха?
Я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. Як що до мене, то я - щаслива людина.
Я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. Тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.