Коли я був маленьким, то завжди мріяв скоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше – вони можуть піти, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг та не спати після обіду… А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми.
Зараз ми вже підлітки, тому можемо спробувати зрозуміти, що то за пора життя – дитинство. Це світлий безтурботний час, коли щохвилини відкриваєш для себе щось нове, а поруч з тобою люблячі люди, завжди готові до Мати вчить читати по книжках з великими картинками, тато намагається пояснити, що й як працює. Дідусь із бабусею завжди раді нашим візитам. Вони ще молоді й енергійні. Бабуся готує смакоту як на хату гостей та сподівається, що все це з'їм я один. Дідусь проводить екскурсії по саду, який здавався мені величезним.
Перший домашній улюбленець – кіт Мурзик. Перші друзі – сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні, дехто легко може образити.
Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. Я знаю декілька підлітків з нещасливих сімей, так їм і досі важко спілкуватися з іншими та досягати успіхів у навчанні.
Я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.
1) В То було дитинство, і пахло воно молоко
2)БПовні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного пересипання зерна.
3)Г Він знову бачив Марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість, чув її голос, її співанки.
4)В Червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем кудись у чорну прірву.
5) Г Старезні дерева стоять обіч дороги і пахнуть: хлібом, вощиною і медами.
6) А Люби мене, моє серце найду свою долю.
7) В І знову все стихло здавалося навіки.
8) Б 2;
9) А Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж;
10) Г Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощик осені.
11) Б Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний;