1. Знайдіть речення зі складеним іменним присудком:
в) Карпо був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем
2. Знайдіть речення з присудком, поставленим в однині:
г) Гримнуло кілька пострілів (М. Коцюбинський).
3. Знайдіть речення з присудком, поставленим у множині:
6) А в хату ввалилися кілька німців та гайдамаків (А. Головко);
4. Знайдіть речення, в якому іменна частина складеного присудка виражена іменником:
в) І нехай наше життя буде чудесною піснею(І. Цюпа);
5. Знайдіть речення, в якому іменна частина складеного присудка виражена дієсловом у неозначеній формі:
6) Жити - значить боротися, діяти, можливо, помилятися, падати, вставати, щоб знову
6. Знайдіть речення, в якому іменна частина складеного присудка виражена прикметником:
а) Тоді Десна була глибокою і бистрою (О. Довженко);
7. Знайдіть речення, в якому підмет і присудок виражені називним відмінком іменника:
6) Сім мінус три - чотири;
8. Знайдіть речення, в якому підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова:
в) Вік звікувати - не в гостях побувати (Нар. тв.)
9. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком ставиться:
6) Я - дочка свого народу, всю красу свою і вроду лиш йому, йому віддам (П. Тичина);
10. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком ставиться:
а) Мій поклик - праця, щастя і свобода (І. Франко);
11. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком не ставиться:
в) Усе життя як пісні передмова (А.Малишко);
12. Знайдіть речення, в якому тире між підметом і присудком не ставиться:
а) Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М. Рильський);
Якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на світі найкраще. Мудрець відповів:
- Найкраще у світі - це мова. За до мови будуються міста, розвивається культура народів. За до мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. За до мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого за мову.
Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді вельможа поцікавився у мудреця, що на світі найгірше. Мудрець відповів:
- Найгірше у світі - це мова.
Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив:
- За до мови люди засмучують і розчаровують одне одного. За до мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати, ображати. Чи може бути щось гірше за мову?!
Не всім було приємно слухати цю відповідь.
Чому мудрець вважав, що на світі немає нічого кращого за мову?
Як мудрець обґрунтовує те, що на світі немає нічого гіршого за мову?
Які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб пізнання, а які - як засіб впливу?
Від чого залежить те, що буде нести мова - добро чи зло, красу чи потворність?
Могутній лідійський цар Крез напередодні походу на персів, згідно з традицією, вирішив звернутися до богів за порадою. Гінці вирушили
в Дельфи до храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про майбутній похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь:
- Якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике царство...
Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам потрапив у полон. Вважаючи себе обдуреним, лідійський цар знову послав гінців у Дельфи. Вони запитали, чи не соромно богам обманювати Креза. Оракули відповіли:
- Крез не зрозумів слів «зруйнує велике царство». Йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, Креза, чи персидського царя Кіра. Оскільки Крез не зрозумів віщування оракулів, хай звинувачує в усьому самого себе.
v Як Крез зрозумів слова богів?
v Що спричинило загибель великого царства?
v Чого вчить нас ця легенда?