Змії, ящірки, крокодили, алігатори та черепахи утворюють клас плазунів (reptilia), але є близькими родичами птахів та ссавців. Основна відмінність між ними у тому, що плазуни є холоднокровними, тобто температура їхніх тіл залежить від температури навколишнього середовища. Тому, аби нормально функціонувати, вони потребують тепла, і це досить-таки сильно обмежує їхню спроможність до виживання в холодному кліматі.
Шкіра в плазунів суха і покрита роговою лускою. Дрібні плазуни вилуплюються з яєць, і від дорослих особин відрізняються лише розміром. Плазуни існували на Землі набагато раніше, ніж птахи і ссавці.
Жаби, ропухи й саламандри - це земноводні (amphibia), які становлять найпримітивнішу форму хребетних. Вони походять від істот, що залишили водне середовище близько 370 мільйонів років тому.
Земноводні є материковими тваринами, котрі народжуються у воді. Тому земноводні, які тільки-но вилупилися, мають зябра, які потім перетворюються в легені. Земноводні дихають крізь тонку, вологу і м'яку шкіру.
Процес випікання хліба не є простим. У цей день жінка одягала чисту сорочку й вишитий рушник, бо здавна в Україні особлива увага приділялася охайності жінки та чистоті рук.
II. 1. У тексті описано процес випікання хліба. Він складається з декількох етапів, а саме: замішування тіста, вимішування, формування круглих паляниць, випікання. Авторові вдалося передати ставлення героїні до своєї праці. Героїня з великою відповідальністю ставилася як до свого зовнішнього вигляду так і до процесу випікання хліба. Перед початком жінка пропонувала всім розходитись, адже вона починала місити тісто.
2. Доки мати викачували останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв Ті до печі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, наче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
При вимішуванні тіста материні обіруччя раз по раз занурювалися в діжу. У цей час тісто вимішувалося, крутішало, ставало в’язким, як гума, і їй вже важко було працювати руками. Потім мати витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з руки на руку, формувала круглу паляницю. Дії матері були вправними, було цікаво гати за її рухами. Перед тим, як посадити у піч тісто, мати розстилала капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, змастивши його олією або притрусивши борошном.
3. Місили тісто, занурювалося в діжу, ослінчик двигтів, тісто вимішувалося, воно ставало в’язким, вони витягували, витягували опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, формували круглу хлібину, викачували паляничку, вони змащували, змащували олією, притрушували борошном, усаджували хлібину, шугнули лопату.
4. Вжиті в тексті художні засоби надають висловленню образності. Завдяки їм автор тексту може передати найтонші особливості будь-якого явища, точно, виразно, яскраво відтворити уявлювані образи.