М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
shakhid08
shakhid08
08.11.2020 04:38 •  Українська мова

1. Указати рядок, у якому всі займенники питально-відносні.
А. Хто. що, чий, котрого, його.
Б. Котрий, у нього, кого, скількох, ким.
В. Чиєї, ким, на чому, котрим, якогось.
Г. Чого, на кому, скількома, якому, котрим.
2. Указати рядки, у яких є речення з питальними займенниками? (2 варіанти відповіді)
А. Куди їдеш, Явтуше? (Народна творчість).
Б. Червона калино, чого в лузі гнешся? (І.Франко)
В. Де ти, моя стежино? (А.Малишко)
Г. – Скільки цей рисак править? – запитав дядько Трохим (М.Стельмах)
3. Указати речення, у якому вжито відносний займенник.
А. Чим вище підбивалося вгору сонце, тим швидше розсіювався
туман (Ю.Збанацький).
Б.Усе там здавалося Валерикові звичайним(О.Гончар).
В. Для науки всяка старовинна річ наших прадідів має неабияку цінність(Г.Коцур).
Г. Хлопець усією істотою відчував красу цього зимового
степу (О.Донченко).
4. Указати рядок, у якому допущено помилку щодо написання питально-відносних займенників.
А.Кого, якої, скількох, чиїх, котрих.
Б.Чим, скількома, на чиєму, на якому, чиїй.
В. Чийого, скільком, на кім, чиїм, чим.
Г. Ким, на чім, чиєго, на скількох , котрого.
5. Указати рядок, у якому всі займенники змінюються за родами, числами й відмінками.
А.Кого, що, яка, котрий, чий.
Б. Яка, чиє, котрі, чий, чого.
В. Який, чия, котра, якої. чиї.
Г. Котрої, скількох, чиїм, чию, на якім.
6. Указати речення, у якому відносний займенник виступає додатком.
А.Не той багатий, хто багато живе (Народна творчість).
Б.Що знаєш, за плечима не носиш (Народна творчість).
В. Хто закінчує вчитися, той перестає жити (Народна творчість).
Г.Яке йшло, таке й знайшло.
7. Займенник має:
а) 5 розрядів б) 6 розрядів в) 9 розрядів. г) 3 розряди
8. Яку синтаксичну роль виконує займенник:
а) тільки головного члена речення
б) тільки другорядного члена речення
в) будь-якого члена речення
9. Скільки займенників у поданих реченнях. Я люблю зустрічати сонце. Задовго до сходу воно сповіщає про своє пробудження.
а) 1 займенник
б) 3 займенника
в) 5 займенників
г) займенники відсутні
10. Усі займенники змінюються за...
а) родами
б) числами і родами
в) відмінками
г) родами, числами, відмінками,особами
11. У реченні Сонце забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. займенник виконує роль...
а) підмета б) означення в) додатка г) обставини
12. У реченні Розвиднюється, я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала синичці. займенник виконує роль:
а) підмета б) додатка в) означення г) обставини

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Hohlond
Hohlond
08.11.2020

Колись дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Вони дружно працювали, вирощували врожаї. Рибалили. Полювали. Розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості й любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.

Багато років тому цей народ образив добру фею – Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.

Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш. У тому племені, по сусідству, жила дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів. Щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою.

Бачачи, як тяжко горює їх народ без мови, діти самі теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів. Хлопчик подумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова – добре. А дві – краще. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їх прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитися через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.

Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає. Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівливих, запашних різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла мову людям.

З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів… і заговорили, заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб.

4,8(65 оценок)
Ответ:
linov310
linov310
08.11.2020

Казка про Мову

Колись дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Вони дружно працювали, вирощували врожаї. Рибалили. Полювали. Розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості й любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.

Багато років тому цей народ образив добру фею – Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.

Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш. У тому племені, по сусідству, жила дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів. Щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою.

Бачачи, як тяжко горює їх народ без мови, діти самі теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів. Хлопчик подумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним, бо одна голова – добре. А дві – краще. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їх прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитися через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.

Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає. Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівливих, запашних різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла мову людям.

З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів… і заговорили, заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб.

4,4(99 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ