8349
Н. в. вісім тисяч триста сорок дев'ять
Р. в. восьми тисяч трьохсот сорока дев'яти / вісьмох тисяч трьохсот сорока дев'ятьох
Д. в. восьми тисячам трьомстам сорока дев'яти / вісьмом тисячам трьомстам сорока дев'ятьом
З. в. вісім тисяч триста сорок дев'ять / вісьмох тисяч трьохсот сорока дев'ятьох
О. в. вісьма тисячами трьомастами сорока дев'ятьма / вісьмома тисячами трьомастами сорока дев'ятьома
М. в. (на) восьми тисячах трьохстах сорока дев'яти / (на) вісьмох тисячах трьохстах сорока дев'ятьох
3498
Н. в. три тисячі чотириста дев'яносто вісім
Р. в. трьох тисяч чотирьохсот дев'яноста восьми / трьох тисяч чотирьохсот дев'яноста вісьмох
Д. в. трьом тисячам чотирьомстам дев'яноста восьми / трьом тисячам чотирьомстам дев'яноста вісьмом
З. в. три тисячі чотириста дев'яносто вісім / трьох тисяч чотирьохсот дев'яноста вісьмох
О. в. трьома тисячами чотирмастами дев'яноста вісьма / трьома тисячами чотирьомастами дев'яноста вісьмома
М. в. (на) трьох тисячах чотирьохстах дев'яноста восьми / (на) трьох тисячах чотирьохстах дев'яноста вісьмох
769
Н. в. сімсот шістдесят дев'ять
Р. в. семисот шістдесяти дев'яти / семисот шістдесятьох дев'ятьох
Д. в. семистам шістдесяти дев'яти / семистам шістдесятьом дев'ятьом
З. в. сімсот шістдесят дев'ять / семисот шістдесятьох дев'ятьох
О. в. сьомастами шістдесятьма дев'ятьма / сімомастами шістдесятьома дев'ятьома
М. в. (на) семистах шістдесяти дев'яти / (на) семистах шістдесятьох дев'ятьох
Першим формам надають перевагу, коли числівник означає кількість неістот, другим — істот.
Объяснение:
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Ось, про що говорить земля весняної пори.