що таке гармонія? це встановлене взаєморозуміння між двома або більше складовими. вони не шкодять одиндному, не перешкоджають розвитку, а, навпаки, доповнюють і вдосконалюютьсяразом. це, трохи ліричний, вступ підводить нас до розкриття даної теми.
природа - матінка, годувальниця, без неї людське існування буде під загрозою. вона вбирає в себе мільйони живих істот, все екосистеми планети - це її багатство. в даний момент природа задихається від токсинів, які вже всюди: у воді, повітрі, ґрунті. численні тварини знаходяться на межі зникнення, лісові багатства нещадно вирубуються.
людина нинішнього часу - егоїстичний споживач,який звик лише брати, нічого не ві натомість. він упевений, що на його життєвий вік вистачить природних ресурсів. на те, як проживуть майбутні покоління людині плювати. якщо б це було не так, людина зберігав би, оберігав би і намагався б відновити втрачені потенціали природи.
на землю, повільно, але вірно насувається екологічна катастрофа, і поки людина не розкриє свої очі, все дуже хитко в цьому світі.
а як було раніше? у минулому чоловік поважав і цінував природу, міг взяти її дари, нічого не псуючи. полювання та риболовля були основними чоловічими промислами, жінки ж збирали ягоди, гриби і трави, які лікували людей. гармонія порушилася після приходу промисловості. заводи стали розростатися, а утилізація відходів була знадто непродуманою. як результат, сьогодні люди пожинають плоди цього. намагаються хоч якось зупинити, майже незворотні, процеси: беруть під охорону тварин, шукають альтернативні джерела енергії, переходять на майже безвідходні виробництва.
гармонія людей і природи порушена, хочеться вірити, що її все ж вдасться відновити. можливо, тоді природа знову відчинить свої обійми для людства.
джерело: твір гармонія людини і природи
Я вважаю, що зрада — це один із найбільших гріхів у взаєминах між людьми. Її причини бувають різними, тому в одних випадках їй немає прощення, а в інших, зважаючи на щире каяття в скоєному, людину можна пробачити.
Найбільш руйнівною є зрада, замаскована високими словами, в основі якої — корисливі й егоїстичні інтереси. Вона, як ракова пухлина, поширюється, розростається в паралізованому корупцією суспільному організмі, знищуючи життєздатні сили, — це те, що не може бути виправданим і прощеним. Яскравий приклад — злочин колишнього очільника України Віктора Януковича, який обкрадав і принижував мільйони людей, забираючи останнє у звичайних громадян, торгуючи інтересами України, віддаючи свою державу в пазурі сусіду. Наскільки цинічним і безсовісним треба бути, щоб удавати при цьому, ніби нічого страшного не відбувається! Таким продажним політичним діячам місце на смітнику історії.
Буває зрада через незнання чогось, або через слабкість, або через випадковість. Її наслідком е щире розкаяння, але пробачити грішника зможе тільки людина великодушна. Іноді прощають того, кого люблять, сподіваючись знайти втрачене щастя. Та для того, хто зрікся часточки самого себе, переступ не минає безслідно. Прикладом багатогранного художньо-філософського осмислення цієї проблеми можуть бути стосунки Мавки й Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка не думає про помсту Килині чи Лукашевій матері, які завадили її щастю, і, маючи можливість покарати, прощає всіх. А от Лукаш навіки втратив те найкраще, що жило в його душі.
Отже, зрада буває різною й залежить від різних обставин. Підлих користолюбців не можна прощати. А в особистому житті, оцінюючи ситуацію, кожен має сам вирішувати, чи вірити каяттю того, хто скоїв цей гріх, чи можна йому пробачити, хоча гіркота зради із серця не зникає.