Как по мне, не следует расставлять проблемы современной семьи в порядке уменьшения - увеличение «опасности» . Все то, о чем будет идти разговор, может поставить брак под угрозу. Это вредные привычки - употребление алкоголя, табака, наркотиков. Это отсутствие общения и общих интересов у членов семьи, когда сосуществование сводится к общим детям и бюджету. Это угроза развода, когда двое не могут, а то и просто не хотят искать общий язык, или сожительство без регистрации брака, при котором женщина должна рисковать всем, не имея никаких прав и гарантий на будущее. Это нежелательные дети, которые превращаются в бремя для родителей, а воспитание - на вынужденную дань ненужному маленькому человеку. А то и проще и прозаичнее - аборты как возможность устроить свою «счастливую судьбу» за счет жизни собственного ребенка. Это нарушение супружеской верности. Что там говорить? Анархия разрушает.
Как же сохранить семью от разрушения? Выбирать брачного партнера, для которого здоровья является настоящим приоритетом в жизни. Познавая человека в процессе свиданий, проверять прежде всего общность ваших с ней интересов, ценностей и целей, начиная от отношения до каких-то культурных явлений (общность художественных вкусов) , к религиозной принадлежности. «Нет! » разводу следует говорить еще до того, как вы образовали семью; просто поставить верность жене принципом вашего существования. Это будет возможно тогда, когда жена будет постоянно стремиться удовлетворять ваши нужды в признании, доверию, глубоких взаимоотношениях, дружбы, поддержке в сложных ситуациях, а вы будете делать это для нее. А все перечисленное происходит от общения, которому двое уделяют серьезное внимание, время и место. Только такое общение разрешит отношениям развиваться и углублять, а не вырождаться в сплошное равнодушие к нуждам другого да и к самому его лицу. Такое общение возможное в семье, созданной по свободному решению двух соединить свои жизни, а не прихотью - давлением родителей, друзей или желанием не быть одиноким или не отставать от других.
Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості.
А й справді, знання — це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі.
Ми вживаємо їжу для підтримання гарного самопочуття та одержання енергії. Знання ж — це живлення для нашого мозку та наших думок. І, як і їжу, їх необхідно постійно добувати. А також потрібно завжди мати на увазі, що «знання — це ще не розум…». Можна багато чого знати, але не використовувати це, і саме тоді всі добуті знання дорівнюють нулю.
Знання можна віднести до одного з найбільших скарбів людини, скарб, ціну якого визначає сама людина. Щоб заволодіти ним, потрібно постійно вчитися, цікавитися новими речами, не боятися відкривати сторінки нової книги. І пам’ятати, що «чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе». Ти і тільки ти обираєш для себе шлях, по якому йти. Знання допомагають людині дістатись свого джерела, а не насолоджуватись чужим.
Ну или
Навіщо потрібно вчитися? Я вважаю, що вчитися потрібно для того, щоб бути освіченою та культурною людиною. Що це означає? Це означає володіти системою знань і умінь, необхідних для життя. Потрібно вчитися, щоб володіти не тільки рідною, а й іноземними мовами, багато читати й вчити напам’ять уривки з класичних творів. Треба тренувати можливості своєї пам’яті, поповнювати словниковий запас, вивчати нові слова, нові терміни та наукові поняття.
Я певен, що необхідно давати своєму мозку привід вчитися, а значить розвивати свій інтелект. Слід прагнути до знань, розширювати свій кругозір: відвідувати театри, музеї, виставки. Дуже важливо бути ерудованою людиною, обізнаною у багатьох сферах життя. У цьому обов’язково до книги, інтернет, особист та дослідження. Щоб бути культурним, треба вчитися бути добрим, відповідальним, щирим, великодушним, вміти цінувати прекрасні витвори мистецтва, знати історію та культуру своєї Батьківщини, її національні традиції.