Джерелом поповнення лексики сучасної української мови, зокрема ее ділового мовлення, є іншомовні слова. Одні з них, что давно Вже засвоєні або означають назви загальновідоміх явіщ и предметів, увійшлі до актівної лексики. Наприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор, крейда, папір, вишня, огірок, агроном, юрист, суфікс, академія, буква, м'ята та ін. Від основ таких слів в українській мові творяться Нові слова с різніх словотворчіх ЗАСОБІВ. Наприклад: агроном -агрономія, агрономічній, агро-максимум, агромінімум; гарбуз - Гарбузин, Гарбузова. Інші запозічені слова, что означають назви зрозуміти и явіщ, Які НЕ є загальновідомімі и Рідко вжіваються в мові, ма ють віразні ознака іншомовніх. Наприклад: адажіо, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фрікасе, фенолфталеїн, ланцет и т. Д.
У Словниковий складі української мови особливе місце посідають запозичення грецького походження - грецизми. Це назви рослин, тварин:мигдаль, мак, кит, крокодил, назви побутових предметів: парус, миска, ванна; Поняття церковно-Релігійні: вівтар, архангел, ангел, амвон, антихрист, ікона.
Існує думка, що краще мати багато дешевих речей, ніж кілька дорогих і якісних. Я вважаю, що дешевше буде купити якісну річ, і більше не витрачати гроші на закупівлю безлічі аналогічних товарів. По-перше, дешева річ має дуже короткий термін використання, наприклад, якщо придбати дешеву побутову техніку, то, швидше за все, вона поламається вже через пару тижнів. По-друге, треба задуматися про якість цієї речі, наскільки вона буде безпечною для здоров'я. Якщо є найменша загроза для здоров'я, значить будуть витрати на ліки і лікування. Я згодна з народною мудрістю, яка стверджуэ «скупий платить двічі» і виразом «я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі». Народна мудрість розповідає про досвід попередніх поколінь. Тому, можна зробити висновок, що купити хорошу річ буде набагато вигідніше, ніж кілька дешевих.