І,мабуть,над усе до загину треба віри людині в людину. Світ отой напівзабутий,здається,нині зітканим з туману. А мені,будь ласка,бубликів в’язку. Я мислю - отже існую. У калині,кажуть,живе материнська любов і мудрість. Буває,часом сліпну від краси.
ІІ. Перепишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки.
Рости,моя пташко,мій маковий цвіте,розвивайся,поки твоє серце не розбите . Пусти мене,мій батеньку,на гори,де ряст весняний золотом жаріє. Спи,дитятко,сном міцним. Ой,не ходи,Грицю, та на вечорниці. Васильки у полі.васильки у полі,і у тебе, мила,васильки з-під вій. Де ти бродиш,моя доле?
Відповідь:
Діти зростали вкупі. (прислівник)
В купі важко було щось знайти. (прийменник з іменником)
Птахи весело співали вгорі. (прислівник)
Копальню побудували в горі. (прийменник з іменником)
Дівчина обернулася втретє. (прислівник)
В третє місце ми вирішили вже не заходити. (прийменник з іменником)
Мимоволі вчитель посміхнувся. (прислівник)
Мимо волі матері я не дягнув шапку. (прийменник з іменником)
Довіку пам*ятатиму рідну домівку. (прислівник)
До віку вічного не переведуться козаки на Україні. (прийменник з іменником)
Пояснення: