Була чудова весняна пора, коли птахи вже давно повернулися з вирію, а квіти почали цвісти. В гаю між деревами літав веселий вітер і просив гай з ним порозмовляти. Птахи розповідали йому, яку велику подорож вони здійснили цього року, а старі дерева нарікали на своє важке життя. Вітер відповідав їм веселим дзвінким сміхом і казав, що за своє життя стільки всього побачив, що й все не розкажеш. Він говорив з гаєм ще довго, але ми всього знати не можемо. Тому, що людський зір та слух не взмозі передати усе те прекрасне, про що говорять гай з вітром. П.С. Писала сама, тому, якщо є помилки, постарайся їх знайти. Або ж якщо твір тобі не подабається, перероби на свій манер.
Ну ты сказанул! напиши сочинение из нескольких частей. 1) я думаю, через 20 лет многое изменится (напиши, как ты думаешь, что может измениться через 20 лет) 2) я думаю, я тоже поменяюсь. у меня изменится поведение, я стану взрослым. я буду по другому реагировать на разные ситуации ( пример, как ты реагируешь на что то сейчас и как будешь реагировать на то же самое через 20 лет. также изменится мой стиль (напиши, как ты одеваешься сейчас и как будешь одеваться через 20 лет) 3) много чего предсказать я точно не могу сказать, что именно во мне но я изложил всё, что думаю по этому поводу как то вроде больше ничего. на каждый пункт пиши побольше и !
