Стелиться: орфограма "Правопис ненаголошених голосних у особових закінченнях дієслів", це дієслово ІІ дієвідміни, у особових закінченнях пишемо И (стелиш, стелить, стелимо тощо); орфограма "Уживання знака м"якшення", у дієсловах на -ться пишемо ь (пишеться, хочеться та ін.). Блакитно-зелений: орфограма "Написання складних прикметників", складні прикметники, які означають поєднання кольорів та відтінків, пишуться через дефіс (жовто-блакитний, блідо-рожевий; винятки: жовтогарячий, чорнобілий). Меншими: орфограма "Уживання знака м"якшення", у буквосполученні -нш- знак м"якшення не пишеться (тонший). Дрібнесенька: орфограми "Правопис ненаголошених голосних у суфіксах" та "Уживання знака м"якшення", цей прикметник утворений за до суфікса -есеньк-, у якому пишеться е та ь. Безшумно: орфограма "Правопи префіксів", роз- та без- пишуться з літерою з (безстрашний, розмежувати).
Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі. «То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання. - Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся. - На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ. Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він повинен буде розповідати вірш НАПАМ’ЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИДКО, що СКОРО втомився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.
Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі. «То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання. - Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся. - На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ. Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він повинен буде розповідати вірш НАПАМ’ЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИДКО, що СКОРО втомився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.
