М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
evenen
evenen
19.11.2020 14:26 •  Українська мова

1. позначте речення, в якому є дієслівний складений присудок: 134 а. на ясні зорі й тихі води хай не лягає каламуть (о. підсуха). б. чи будем вік себе карати? (л. костенко). в. працею людина і сильна, і красива (о. гончар). г. поезія не може жити на смітнику (м. коцюбинський). д. ми – атомні заложники прогресу (л. костенко). 2. у якому з наведених речень є дієслівний складений присудок? а. який блакитний день видзвонював над стиглими нивами! (і. цюпа). б. а я таки мережить буду тихенько білії листи (т. шевченко). в. вийшла я на княжу гору глянути на красень львів (о. турчинська). г. земля почала зеленіти тендітною травою (м. стельмах). д. будуть усюди вчуватися мені сумовиті перебори кобзи (з журналу ). 3. у якому із речень є дієслівний складений присудок? а. василь стус – справді великий поет (ю. покальчук). б. як любо йти коханою землею (в. сюсюра). в. в труді твори красу життя (п. тичина). г. земля на прощання усміхнулася і потемніла (панас мирний). д. перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (панас мирний). 4. позначте речення, в якому іменний складений присудок: а. осінь свічадом опустилась на сади старі (о. ющенко). б. ніколи пить ворожі коні не будуть воду у дніпрі (в. сосюра). в. спалахом білим каштанів київ чарує мене (о. ющенко) г. для нас у ріднім краю навіть дим солодкий і коханий (л. українка). д. місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (т. шевченко). 5. у якому з поданих речень є іменний складений присудок? а. вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає (т. шевченко). б. край берега у затишку прив'язані човни (л. глібов). в. а я таки мережить буду тихенько білії листи (т. шевченко). г. я вірші став писать під вечір золотий (в. сосюра). д. поезія не може жити на смітнику (м. коцюбинський).135 6. позначте речення, в якому підмет виражено словосполученням: а. ми – атомні заложники прогресу (л. костенко). б. а він іде із своїм сином до . стельмах). в. сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту (панас мирний) г. вдяг ясен-князь кирею золоту (л. українка). д. яке це щастя – жити на землі! (о. довженко).

👇
Ответ:
Zhania2007
Zhania2007
19.11.2020
1. Г. Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський).
2. Г. Земля почала зеленіти тендітною травою (М. Стельмах).
3. Б. Як любо йти коханою землею (В. Сюсюра).
4. Г. Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий і коханий
(Л. Українка)
5. Б. Край берега у затишку прив'язані човни (Л. Глібов).
6. В. Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту
(Панас Мирний)
4,4(19 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
плюхплюх
плюхплюх
19.11.2020
За до Слава Україні! Героям Слава!» ми ідентифікуємо своїх. Самооборонці, що стали боронити міста, коли міліція була на боці «організмів», відрізняли одні одних не за стрічками чи додатковими питаннями, а саме за цим важливим вітанням. Для мешканців Сходу та Півдня, котрі підтримують Майдан (правдиво сміливі люди, що не бояться гонінь за іншість поглядів), «СУ!ГС!» – це слова-маркери, за котрими можна зрозуміти, хто свої, а хто – ні. Революція добре показала нам хто є хто. Друг пізнався в біді. І часто цими друзями, братами по боротьбі стали ті, від кого ми цього не очікували. Ті ж, хто, здавалося, однозначно мав би стояти поруч на барикадах, виявилися раптом чужими. Ця ідентифікація стала дуже важливою для подальшого життя.На самім початку революційних подій, коли нікому і в голову не могло прийти, чим усе обернеться, слова «Слава Україні! Героям Слава!» («СУ!ГС!») видавалися простим вітанням. Звісно, для частини протестувальників гасло мало важливий сенс, але для більшості було лише словами, котрими розпочинали свою промову численні оратори зі сцени Майдану.
Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжають їх як героїв. В кожному районі, кожному місті й селі зупиняються процесії, що везуть домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах віддають останню шану героям.
 
Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях.
 
Слава Україні!
 
Героям Слава!
 
Слава Небесній Сотні!
4,5(71 оценок)
Ответ:
vikysikrusinova
vikysikrusinova
19.11.2020

З багатьох античних міфів  мене  найбільш вразив міф про  Прометея, який  вкрав у богів вогонь, щоб передати його людям, і міф про Ікара, першу людину, що знялась на крилах у небо. Він  змайстрував собі крила з пір'я, склеєного  воском. Ікар піднісся занадто близько до сонця, і сонце розтопило віск крил, від чого Ікар упав у море й потонув. Образ, Ікара заполонив мої мрії. Я мріяв зробити  з чогось крила, злізти на  Успенську дзвіницю та й плигнути з неї на тих крилах. А ще ліпше вигадати таку машину, що підіймала б тебе на крилах з землі, тоді можна було б спробувати політати. Якщо люди й підіймалися досі в повітря, то тільки на повітряних кулях. І мрії лишалися мріями...Десь 1909 року стали писати в газетах, що вигадано гвинт, який всвердлюється в повітря,  такий гвинт, чи пропелер, доданий до видовженої повітряної кулі, створив за кордоном дирижабль. В газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні машини — аероплани й відважних людей — авіаторів, що знімаються в повітря на тих машинах. Досі невідоме слово "авіація" так зацікавило великих і малих, що, коли до міста приїхав лектор, який мав розповісти про таємниці літальних машин, в залу важко було протовпитись. Лектор оповідав про польоти американців братів Райт, про успіхи французького авіатора Блеріо і продемонстрував літання маленького пропелера. Пущений з спіральної залізної палички, пропелер пролетів половину зали. Незабаром такі пропелери стали продавати як іграшку по крамницях. Нас, дітлахів, уже не вабили тепер паперові змії; тепер кожний із нас мріяв придбати собі цей маленький залізний пропелер. Через рік мені пощастило побачити і саму літальну машину.

Влітку 1910 року мати поїхала зі мною до Харкова в гості до родичів. Дітей у тих родичів не було, мене познайомили з сусідським хлопчиком Вітею, моїм однолітком. Вітя охоче водив мене по харківських вулицях, де що не крок, то й побачиш якесь чудо великого міста. Я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і на  автомобілі, яких ще зроду не бачив. А в неділю він повів мене  за місто глянути на таке, що навіть і йому було первиною. Ще в суботу він таємничо прочитав мені наклеєну на паркані афішу, в якій повідомлялося, що  відомий спортсмен і улюбленець публіки Уточкін буде демонструвати польоти на літальній машині на іподромі, де звичайно бували кінські перегони.

4,7(96 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ