Цікавий твір, може використаєш:) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі. Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця Галина Олександрівна попередила, що після уроків двадцять хвилин ми присвятимо прибиранню території. Михайло Єршов вигукнув: —А моя хата скраю! Діти засміялися. —А хіба ти мешкаєш у будинку, що поруч зі сквером? — запитала Настя не то жартома, не то всерйоз. Вчителька запитала: —А ви знаєте, що таке хата? —Це селянський дім в українськім селі, — відповів Василь. —Але ж ми мешкаємо у місті, — сказав хтось. —А це означає, що Михайло мав на увазі зовсім інше, коли сказав «моя хата скраю». — Вчителька уважно подивилась на нас, а потім перевела погляд на Мишка. — Нехай він пояснить, що хотів сказати. Мишко почервонів, але мовчав. —Зрозуміло, чому він мовчить. Він вирішив зізнатися нам, що прибирання листя його не стосується.
"Не шукай правди в інших,коли в тебе її немає" Іноді ми ображаємось на тих людей,які колись сказали неправду,але потрібно задуматись чи ми цього ніколи не робили.Є такий золотий вислів"Стався до людей так,як би ти хотів, щоб ставились до тебе"И це дійсно так.Якщо ти будешь брехать,то люди які тебе оточують,яким ті сказав вигадану подію ,то вони бідуть вчинити так само. Що краще солодка брехня,чи гірка правда?На мою думку гірка правда.Тому що краще сказати правду,якої б вона не була.А брехати по-перше не можна і це негарно.По-друге якщо хтось дізнається правду,то тобі буде погано.По-третє якщо,ти будешь брехати то в тебе буде не більше знайомих,а навпаки менше. Тому,можна зробити висновок:що,брехати не потрібно.
очей, очам, очима
сльози, сльозі, слізьми
школяра, школяру, школяром