Порушення норм лексичної сполучуваності
До оцінки лексичної сполучуваності в експресивної мови не можна підходити стереотипно, оскільки тут діють особливі закони "тяжіння" слів один до одного. Зокрема, в художніх і публіцистичних творах кордону лексичної сполучуваності можуть бути розширені. Помічено, що обмеження семантичної сполучуваності не поширюються на переносне слововживання: можливі словосполучення, які здаються безглуздими, якщо складові їх слова розуміти буквально (захід палає, роки летять, чорні думки).
Объяснение:
1. Олесь Терентійович Гончар писав, що мова наша запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
2. І. Срезневський писав, що без усякої науки, крім знання рідної мови, можна обійтися.
3. Володимир Сосюра закликав любити Україну всім серцем.
4. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитує про те, чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським.
1. Редактор попросив новенького, щоб той розказав йому трохи
про себе та про своє життя-буття.
2. Хтось із присутніх в, що життя Лукії не справляє на нього враження.
3. Мені натякнули, що краще не втручатися в їхні справи і в їхнє життя.
Птахи та звірі-наші друзі.Ми завжди з ними розмовляємо,хвалимо.Ми розповідаємо тваринам наші переживання,вдачі.Ми себе ведемо з ними неначе вони з нами можуть розмовляти,або дати якусь пораду.Якби вони могли говорити-ми б їм розповідали ще більшу частину ніж зараз,вони б нам дякували.Та весь світ був був би набагато красивішим!