У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій Воєводи на двобій!Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхнє прохання та погодився до Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.
Икта- передача государством принадлежащей государству территории и доходов с неё какому-то конкретному лицу с правом наследования. При этом возможна передача территории под полный контроль какого-то лица, либо же только получение доходов с них
Вакуф- в мусульманском праве имущество, переданное государством или отдельным лицом на религиозные или благотворительные цели. В вакуф может входить как недвижимое, так и движимое неотчуждаемое имущество, но лишь приносящее пользу и нерасходуемое. Посвящающий своё имущество в вакуф называется учредителем вакуфа.
Жагбу или Ягбу- западно-тюркский титул верховного правителя. Предположительно, титул происходит из кушанского «явуга». Титул «явуга», согласно цз. 231, ч. 2 «Си Юй» китайской династийной истории «Синь Тан шу» носили в VI—VII в. правители Тохаристана, подчинившиеся туцзюэ
Хан-тюрко-монгольский титул. Изначально ханами называли вождей племени. В государствах, образовавшихся после распада Монгольской империи, хан — титул государя, в Османской империи — титул султана. В Иране при Сефевидах хан — правитель области, а также один из титулов военно-феодальной знати.
Яланкуги- название рабов в кыпчатском ханстве
Объяснение:
вроде правильно
