Одного разу засперечалися двоє півників. Хто з них найкращий господар двору. До них підлетів горобець й каже " Влашуйте змаганняй хто виграє той й господар". Півники й так і зробили. Спочатку було змагання по бігу. Але не хто не переміг півники навіть не змогли добігти до половини дороги. Друге змагання кукуріку. Хто з півників кукурікне той й переміг. Але не хто не почув їхне кукуріку. Й нарешті третє змагання по мудрості. Горобець спитав скільки 2+2=?. Півники то 1 то 2 то 3 ніхто правильно не відповів. Отже з цих півників не хто не може стати господарем.
Осінній ліс! Хто з нас не гуляв в осінньому лісі, не милувався красою опалого листя, золотавим килимом, що укутав землю.
Саме восени в лісі все стає казковим і незвичайним. Багряне листя осики схоже на достиглі яблука, жовте листя верби — на кораблики, а листя клена — на золоті зірки. Блищить на сонці сріблисте павутиння, червоніють яскраві кетяги горобини. На лісовій галявині ще можна знайти підберезники, рожеві сироїжки, слизькі грузді, запашні рижики. На старих великих пеньках тиснуться один до одного опеньки. У лісовому струмку вода настільки прозора, що видно кожну травинку. Гарно в осінньому лісі.
Свіже і прозоре повітря. Голубіє небо. Сонце пестить. Але ось налетів раптово вітерець, і зашумів ліс, зашепотіли берізки, заскрипіли своїми могутніми верхівками сосни.
Про що шумиш ти, осінній ліс?
Можливо, прощаєшся із сонячним літом, з теплими днями золотої осені? Про що шепочуть листя берези, клена, осики, кружляючи в повільному танку й опускаючись на землю, укриваючи її різнобарвним килимом? Шумить ліс, перемовляються дерева, прощаються із ще теплим сонцем, блакитним небом, зграями птахів, що летять на південь.
Прощайте, сонячні дні, літні дощі, лісові квіти, трави. «Прощай, до зустрічі з весною», — ніжно шепочуть білокорі берізки своєму суворому другові дубу-мовчуну.
Незабаром спорожніє ліс, скинуть своє убрання дерева. Стане голо, порожньо. У далеку путь збираються дикі гуси. Розрізаючи синь неба, підніметься високо клин журавлів.
І ліс шумить, прощаючись з осінню, готуючись до холодної і сніжної зими.
- Здрастуй! Будь ласка, підкажи, де тут розташована шкільна столова? - Залюбки підкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести. - О, дуже дякую! Просто я перший день у школі. - Ти новенька? - Так, буду навчатися у 8-А класі. Мене звуть Іра Якименко. А тебе? - А мене Ігор Мостовий. Ти майже моя колежанка, я з 8-А! А де ти навчалася раніше? - О, я вчилася у школі №3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова? - Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні! - Дякую! Ще побачимося у класі! - Звичайно, побачимось! До зустрічі!
Одного разу засперечалися двоє півників. Хто з них найкращий господар двору. До них підлетів горобець й каже " Влашуйте змаганняй хто виграє той й господар". Півники й так і зробили. Спочатку було змагання по бігу. Але не хто не переміг півники навіть не змогли добігти до половини дороги. Друге змагання кукуріку. Хто з півників кукурікне той й переміг. Але не хто не почув їхне кукуріку. Й нарешті третє змагання по мудрості. Горобець спитав скільки 2+2=?. Півники то 1 то 2 то 3 ніхто правильно не відповів. Отже з цих півників не хто не може стати господарем.