1. Сьогоднішній вечір я провів в інтернет-кафе. 2. Спонсор цієї реклами невідомий. 3. Я хочу купити нову модель айфона. 4. Це посилання на сайт не працює. 5. У дитинстві я хотів стати місяцеходом.
Людське життя.. .Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. .усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом. Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.
Дідусеві казки Коли я був маленький, я дуже любив слухати, як дідусь читає або розповідає мені казки. Ніякий телевізор, ніякі мультфільми не могли зрівнятися з моїм дідусем - так цікаво він розповідав. У мого дідуся дуже приємний голос, як почуєш - заслухаєшся.
У нас вдома завжди було багато книжок з казками. Там були не тільки мої улюблені українські та россійські народні казки, але й казки інших народів - англійські, німецькі, румунські, китайські, індійські і навіть африканські. Коли він мені їх читав, то завжди пояснював все, що я не розумів. З цих казок я довідувався, як жили та живуть люди в інших частях світу. А ще він читав мені давньогрецькі міфи та біблейні історії для дітей.
Навіть зараз, якщо я чогось не розумію або не знаю, я іду до дідуся, і він мені все пояснює. Можно сказати, що дідусь був моїм першим вчителем, а дідусеві казки - підручниками.
1. Сьогоднішній вечір я провів в інтернет-кафе. 2. Спонсор цієї реклами невідомий. 3. Я хочу купити нову модель айфона. 4. Це посилання на сайт не працює. 5. У дитинстві я хотів стати місяцеходом.