Mwning sevimli san'atim bu - manzara. Men chindan ham chizishni yoqtiraman va bu vaqtda tabiatni, ayniqsa kuzgi tabiatni tomosha qilishni yaxshi ko'raman. Barglarning rangi qanday o'zgarganiga qarang va go'zal juftlashganda ular, yerga tushadi. Bularning barchasi butun atmosferani ko'chirib, tuvalga o'tkazing. Hammasi tinchlantiruvchi ranglarda: ranglar bilan tajriba o'tkazish va haqiqiy boy tabiiy rangni olishga harakat qilib, palitrada ranglarni aralashtirish juda yoqimli. Siz rasmlarga abadiy va nafaqat rasmlarga qarashingiz mumkin, chunki san'at nafaqat qog'oz va tuvalda, balki kundalik narsalarda ham mavjud.
Чорна рада
Хроніка 1663 року
І
Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. Де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків.
Після поразки повстання полковник десять років сидів "зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким. Коли повстання підняв Богдан Хмельницький, Шрам став першим його помічником, у боях заробив багато шабельних шрамів, за що його тепер і прозвано Шрамом. Постарівши, постригся в попи. Тепер у походи ходив його син Петро. Коли ж на Україні знову почалися чвари і роздори, люди знову обрали Шрама полковником.
ІІ
Шрам з Петром заїжджають на хутір Хмарище до Череваня, це недалеко від Києва.
Черевань був чоловік заможний. Приїхавши до нього, козаки зустрічають там божого чоловіка, який розповідає про події на Україні. Між козаками немає ладу, кілька гетьманів добирають собі прихильників, гине козацька слава.
Почувши це, Шрам зізнається, що він їде не в Київ, а до Сомка в Переяслав, хоче підняти його з усіма полками на Тетерю, який збирає сили. Кличе він із собою і кобзаря, бо його козаки послухають.
ІІІ
Петро знайомиться у Череваня з його дочкою Лесею і одразу закохується в неї. Черевань і Шрам домовляються одружити дітей. Але Лесина мати має на думці зовсім іншого нареченого, вона мріє бачити Лесю гетьманшею. Тому вона пропонує перед заручинами
1) десталинизация носила неполный и непоследовательный характер: не подвергалась сомнению прежняя политика партии, оправдывались ограничения демократии и др.;
2) реабилитация репрессированных носила неполный характер: не подлежали реабилитации лидеры и участники реальных и придуманных оппозиций;
3) не были возвращены на историческую родину немцы Поволжья и крымские татары;
4) русификация системы образования привела к сокращению числа национальных школ;
5) вместо режима личной власти И.В. Сталина начал формироваться режим личной власти Н.С. Хрущева;
6) ротация кадров в КПСС и общественных организациях носила поверхностный характер и приводила на важнейшие места сторонников Хрущева;
7) были установлены пределы «свободы творчества», за границы которых не могли выходить деятели искусства в критике существующих порядков, деятели культуры регулярно критиковались за идеологическую сомнительность;
8) в конце 1950-х годов началась новая кампания по борьбе с религией: антирелигиозная пропаганда, разрушение храмов.