Родючість грунту-здатність грунту задовольняти потребу рослин в елементах живлення, волозі і повітрі, а також забезпечувати умови для їх нормальної життєдіяльності. Це емерджентное властивість грунту: воно з'являється тільки при взаємодії її компонентів. Грунт складається з перегною, води, повітря, глини і піску. На її родючість істотно впливає вміст азоту, фосфору, калійних солей та інших речовин.
З давніх пір людина оцінює грунт головним чином з точки зору її родючості. Саме від родючості залежить урожай.
Грунт-складна система, яка живе і розвивається за своїми законами, тому під родючістю потрібно розуміти весь комплекс грунтових властивостей і процесів, що визначають нормальний розвиток рослин. Всі процеси, що відбуваються в грунті, пов'язані між собою. Виняток або ослаблення будь-якого становить веде за собою зміну всього складу грунту і втрати цінних її якостей. Деградація грунту-ланцюгова реакція, яку важко зупинити. Погіршення земель знижує продуктивність рослин. Грунт в цьому випадку стає схильна до ерозії і вимивання корисних речовин, що знову веде до зниження чисельності рослин. Заходи з відновлення родючості грунтів Довготривалі, дуже дорогі і складні, тому так важливо стежити за станом грунту, не допускаючи її сильного виснаження або забруднення.
Для визначення родючості грунту необхідно звернути увагу на її склад, кислотність, ставлення до води і кисню. Володіючи стю і елементарними знаннями з біології можна визначити стан грунтів і вжити необхідних заходів щодо поліпшення або підтримки грунтових властивостей.
Экономика Чувашской Республики по уровню экономического развития среди субъектов РФ находится между «середняками» аутсайдерами. Душевой ВРП, скорректированный на стоимость жизни в регионе, составляет 54 % от среднероссийского. В Приволжском округе хуже только показатели Пензенской и Кировской областей и соседних слаборазвитых республик Волго-Вятского района (Мордовии и Марий Эл).
В экономике Чувашии доля сельской отрасли в структуре ВРП в два раза выше средней по РФ (9,4 и 4,9 % соответственно), 31 % ВРП дает промышленность (в среднем по РФ — 33,2 %).
Агропромышленный комплекс
Сельское хозяйство, ранее игравшее важную роль, во второй половине 2000-х гг. продолжало деградировать — занятость в этой отрасли продолжала уменьшаться и за 2003-2008 гг. сократилась на четверть. На 2008 год в сельхозпредприятиях работало 14% занятых в республике (на 2003 г. – 18,5%).
По данным Минсельхоза РФ, Чувашия ныне находится в группе регионов с относительно благоприятной динамикой сельского хозяйства в 1990-х гг., спад в агросекторе по сравнению с промышленным производством был менее сильным. Посевные площади в республике сократились в меньшей степени, чем в других республиках Волго-Вятки (на 29 и на 37-40% соответственно). Темпы сокращения поголовья скота в 1990-х – начале 2000-х гг. также были медленнее средних по РФ (в 1,7 и 2,2 раза, соответственно). Сельское хозяйство Чувашии традиционно славилось хмелеводством, в этой отрасли республика – почти монополист (80% хмеля, производимого в России). Ведущую роль в агросекторе играют личные подсобные хозяйства населения, на них приходится 60-75% производимого в республике мяса и молока (в среднем по РФ – около половины), около 70-80% производства картофеля и овощей.
