В історії Київської Русі були різні періоди. Чи то, "іду на Ви" безстрашного воїна-язичника Святослава Ігоровича, чи мудрого і розумного князя Ярослава Мудрого, який нещадно покривав Київ багаточисельними бібліотеками, перекладав та завозив на територію Русі багато іноземних книжок.
Проте, існує один князь, який найбільше мені сподобався - це, його величність, князь Володимир Мономах! На мою думку, це самий кращий князь, який був на протязі усього існування Русі. Він, залізним мечем і вогнем пройшовся по таборам половці, розгромивши їх та припинивши їх жорстокі набіги. Будував мости через Дніпро, піклувався про грамотність населення. будувавши храми та бібліотеки. Також, цей український князь об'єднав Руські землі. Влада трималась на блискучому авторитеті князя.
Отже, Мономах - це розумна освічена людина, яка на протязі своєї влади без помилок, гарно керувала країною. Пройшло багато років, вже не існує Київської Русі, але на її місці з'явилась нова країна-спадкоємець - Україна. І досі нам не вистачає таких людей, як Володимир Мономах
Объяснение:
Я працюю не за бали, а задля того, щоб ти 12 отримав. Хай щастить!
Оціни у 5 зірочок, будь ласка. Це буду найкраще, що ти можеш зробити для мене
Князь Володимир Мономах (на київському престолі панував від 1113 р. до 1125 р.) – одна з найвидатніших постатей свого часу. Він був онуком Ярослава Мудрого. Від свого батька перейняв Володимир замилування до книжок, до освіти. Його матір'ю була грецька царівна, донька цісаря Константина ІХ Мономаха. Залишив по собі світлу пам'ять як розумний князь і добрий організатор. Поруч із тим Володимир Мономах – це приклад доброго, справедливого християнського володаря, що не дозволяє сильнішим кривдити слабших, що велить опікуватися бідними, вдовами і сиротами, що вважає священним обов'язком бути гостинним, а в житті керується засадами християнської любові та моралі.
Своє "Повчання дітям” князь Володимир написав у досить поважному віці, однак адресував його не лише дітям, а й усім нащадкам князівсько-боярського стану, про що пише він сам: «Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а щиро трудіться»
Объяснение:
Зачем тут обьяснение?
