Объяснение:
Жилин был человеком сильным, ловким, служил на Кавказе, а значит вынослив. Он никогда не отступал перед трудностями, даже когда увидел татаров, сражался до потери сознания. Никогда не бросал своих. Всегда искал выход везде и не отчаивался. Был человеком умелым, уверенным. "Написал Жилин письмо, а на письме не написал, чтоб не дошло. Сам думает: "Я уйду".
Этот отрывок может рассказать о его характере. Жилину было жалко мать, у которой совсем не было денег, поэтому надеялся он только на себя. Не ко всем он относился хорошо. Недоверие проявлялось по отношению к старику. Ну и верно: убить ведь он Жилина хотел. С татарами отношения были холодны. Единственный человек, который не отвернулся от Жилина, была девочка Дина. У них получилась настоящая дружба. Костылин, хоть и доверял Жилину, очень уж был несерьёзен, в любой момент мог подвести.
Если подвести итог, я считаю Жилина человеком добрым и храбрым. Его поступки говорят за него. Всегда нужно быть как Жилин - никогда не отчаиваться
1. Филька знал, что бабушка не отпустит его к мельнику в такую непогоду, поэтому ушел к нему ночью, пока старушка спала. Эта деталь говорит о любви к внуку, заботе о нем.
2. Старушка посоветовала внуку надеяться на то, что глупый человек исправит «злодейство», а как это сделать знает Панкрат.
3. Герой сказки К. Паустовского «Теплый хлеб» стал совершенно другим человеком. Теперь он уважал не только людей, но и животных и, наверное, навсегда забыл свою любимую фразу: «Да ну его».
4. Смысл названия сказки К. Паустовского «Теплый хлеб» связан с ключевым образом - символом.
Найсвідомішим серед кріпаків виступає Прокіп. Він не тільки мріє про волю, він розуміє, що за волю треба боротися, і в цьому переконує і Назара, й Устину. Він перший насмілюється підняти руку на захист людських прав. „Годі, пані, годі... Цього вже не буде! Годі!” — твердо заявляє він панночці, яка підняла руку на бабусю.
Оптимізм — одна з рис характеру Прокопа. Він людяний, добрий, справедливий, щирий у ставленні до людей. Прокопа за непокірливість віддають у солдати.
В образі Прокопа письменниця показала тип кріпака-протестанта.
Рішучим і вольовим протестантом виступає і панський візник Назар. Зростає він у тяжких умовах, проте завжди веселий, жартівливий. Він ненавидить кріпацтво і мріє вирватись з нього втечею.
І Прокіп, і Назар, і дружина Назара Катря—це люди, які не миряться з своїм становищем і шукають шляхів для звільнення від рабства.
Крім жорстоких і бездушних панів, письменниця в своїй повісті показує нам і пана „доброго”, типового пана-ліберала, яким виступає полковий лікар, чоловік панночки.
Образ пана-ліберала вона подає в розвитку. Спочатку це гордий лікар, щасливий жених панночки, а потім безвільний, покірний, „квач”, „дурень”, „не б'є, не лає, та нічим і не дбає”.
Реалізм і народність, художня майстерність і багатство мови зробили повість Марка Вовчка „Інститутка” найкращим антикріпосницьким твором.
Объяснение: