На самом деле это прекрасное стихотворение А.С. Пушкина "Зимнее утро" можно назвать гимном родной природе.В нём говорится о тёплых чувствах поэта к родной земле, о том, насколька красива и живоипсна природа в зимнюю пору.Мы читаем про голубые небеса, которые сравниваются с великолепными коврами, про сияющий снег, который блестит на солнце, про речку, застывшую от мороза.Поэт восхищается природой, её совершенством. Он как будто приглашает и нас на эту красоту и восторженно побуждает:"Еще ты дремлешь, друг прелестный.
— Пора, красавица, проснись!". Восхваление поэтом дивной природы услаждают душу и сердце читателя. Это яркое описание небольшого уголка родной земли слышится нам как гимн великой Природе - матушке.
На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки i легенди, приказки і прислів'я, загадки, пісні та коломийки. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Я вважаю що потрібні. Тому що фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з i людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
*сорі про коломийки нічого не знайшла
