Потому, что тогда в те времена крестьянские дети были можно сказать свободны, они могли гулять везде где только вздумается. Конечно с самого раннего детства они работали, была нужда в этом, они родителям. А так они были без забот, не было школы, не каких заданий (занятий). Они могли уйти в лес и даже пропасть где либо этого не кто бы не заметил кроме их родителей (тогда они были крепостными) А были они счастливы из за того что были без забот, не чего ни кому не должны хотят гулять гуляют хотят, бегают с друзьями и им больше не чего и не надо.
1). Описание белой радуги.
2). Берендей идет по лугу с красивыми цветами, чтобы накосить травы.
3). Мысли автора о дрессировке собак, натаскивании Нерли на бекасов.
4). Берендей показал, где спряталась бекасиха.
5). Описание места обитания и семейки бекасов.
6). Мысли автора о взаимосвязи всех явлений в природе и о том, что каждый является творцом на своем месте.
7). Получив свободу без поводка, Нерль вспомнила свои природные инстинкты и спугнула бекасенка.
8). Нерль нашла гаршнепа и встала в стойку.
9). Радость автора и Берендея, что Нерль выполнила задание.
Объяснение:
Відповідь:
У темряві тотальної цензури і загального відмову від книг та знань, якими оповите суспільство майбутнього, загадкова "пам'ять людства" протягом століть пробуджувала свою силу. Вона була відображенням того, що колись було, того, що було втрачено, але незгасаючий полум'я цінностей і прогресу.
Звучання книжкових сторінок, які несуть історію, ідеї та мрії, були замінені тривожним суцільним шумом телевізорів та екранів, які забирали останні залишки самостійного мислення. Але навіть у цій гнітючій темряві, де слова перетворилися на заборонені скарби, людська пам'ять майорить.
Кожна функція мозку, яка зберігає події, враження та знання, стала супутником опору, спротиву і бажання бачити світло знань. В цій масовій амнезії, одинокий герой підіймається вгору, заряджений горінням століть минулого, щоб відновити пам'ять людства.
Він тягне за собою запалену свічу мудрості і світла, відкриваючи очам масам новий світ, який вони втратили. Він несе на своїх плечах відповідальність за збереження всього, що було, та розповсюдження забутого слова. Він – останній сторож цінностей, заперечень і бунту, готовий віддати своє життя за те, щоб людство знову стало свідомим.
"Пам'ять людства" – це багатогранна симфонія надії, яка звучить навіть у найтемніші часи. Вона несе у собі спогади про свободу, творчість і думку, які не можуть бути знищені вогнем або заглушені байдужістю. Вона спонукає нас пам'ятати, шукати знання і прагнути до прогресу, незалежно від перешкод і суспільних догм.
Пояснення: